Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
іменем україни
23 листопада 2011 року
м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Кузнєцова В.О.,
суддів: Ізмайлової Т.Л., Кадєтової О.В., Мартинюка В.І., Мостової Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", третя особа: ОСОБА_2, про розірвання кредитного договору, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 грудня 2010 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 14 березня 2011 року та за касаційною скаргою ОСОБА_3, який діє від імені ОСОБА_2, на рішення апеляційного суду м. Києва від 14 квітня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулося у суд з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки. ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом до ПАТ АБ "Укргазбанк", третя особа: ОСОБА_2, про розірвання кредитного договору.
Позовні вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк" обґрунтовані тим, що у зв’язку із неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору позивач має право звернутися за захистом своїх порушених прав у суд із вимогою про дострокове стягнення суми наданого кредиту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 послався на істотну зміну обставин, якими сторони керувались при укладенні договору та які на даний час не можуть бути усунені сторонами, а тому кредитний договір має бути розірваний на підставі ст. 652 ЦК України.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22 грудня 2010 року позов ПАТ АБ "Укргазбанк" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АБ "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором № 44/07/840 від 13 вересня 2007 року, що становить заборгованість по кредиту прострочену 126332 грн. 98 коп., прострочену заборгованість по процентах 7744 грн. 84 коп., поточну заборгованість по процентах 114263 грн. 19 коп., пеню за несвоєчасне погашення кредиту 44918 грн. 36 коп., пеню за несвоєчасну сплату процентів 45027 грн. 04 коп., штраф за невиконання умов договору іпотеки щодо обов’язку страхування предмету іпотеки у сумі 38250 грн., а всього стягнуто з ОСОБА_1 на користь АБ "Укргазбанк" 248341 грн. 01 коп.
В іншій частині позову ПАТ АБ "Укргазбанк" відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено.
Розірвано кредитний договір № 44/07/840 від 13 вересня 2007 року, укладений між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_1
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 14 квітня 2011 року скасовано зазначене рішення районного суду та ухвалено нове рішення у справі.
Позов ПАТ АБ "Укргазбанк" задоволено частково.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки: нерухоме майно – 3-х кімнатну квартиру № 76, жилою площею 40,10 кв.м., загальною площею 70,70 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві власності в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перед ПАТ АБ "Укргазбанк" за кредитним договором № 44/07/840 від 13 вересня 2007 року у розмірі 106395 доларів США та 89945 грн. 40 коп.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь
ПАТ АБ "Укргазбанк" штраф за невиконання умов договору іпотеки щодо обов’язку страхування предмету іпотеки у розмірі 38250 грн.
Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до
ПАТ АБ "Укргазбанк", третя особа: ОСОБА_2, про розірвання кредитного договору.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ПАТ АБ "Укргазбанк" просить скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 грудня 2010 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 14 березня 2011 року, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 – ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду м. Києва від 14 березня 2011 року, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, та залишити в силі рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 грудня 2010 року.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги
ПАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_3, який діє від імені ОСОБА_2, підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне.
Задовольняючи частково первісний позов ПАТ АБ "Укргазбанк", суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором з огляду на ненадання позивачем належних та достатніх доказів, які обґрунтовують вимоги про дострокове стягнення всієї суми кредиту. Разом з тим, при задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору районний суд послався на те, що у зв’язку із настанням фінансової кризи, значної девальвації національної валюти та зниження вартості предмету іпотеки подальше виконання договору порушує майнові і немайнові інтереси ОСОБА_1 стосовно того, на що він розраховував при укладенні договору.
Апеляційний суд, не погоджуючись із висновками районного суду при ухваленні нового рішення, виходив з того, що розмір заборгованості позичальника за кредитним договором відповідає розрахункам банку та підлягає стягненню шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Окрім того, апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, дійшов висновку, що ОСОБА_1 не надано доказів щодо наявності підстав для розірвання кредитного договору.
Проте, з такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів не може погодитись в повній мірі, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом установлено, що 13 вересня 2007 року між ВАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до якого банк надає позичальнику – ОСОБА_1 кредит в сумі 100 000 доларів США на строк
з 13 вересня 2007 року по 13 вересня 2019 року зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 12,5% річних.
У відповідності до п. 3.2.6 договору банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов’язання за цим договором, забезпеченого заставою, а якщо вимога банку не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет застави: 1) у разі порушення заставодавцем правил про наступну заставу; 2) у разі порушення заставодавцем правил про розпорядження предметом застави; 3) у разі невиконання письмової вимоги банку щодо часткового погашення кредиту при настанні події, визначеної пунктом 3.3.11 цього договору.
Відповідно до п. 3.2.8 кредитного договору у разі невиконання позичальником зобов’язань, передбачених дійсним договором, відшкодування заборгованості за договором здійснюється банком шляхом звернення стягнення на предмет застави згідно договору застави, зазначеним в п. 2.1., який укладено між банком та позичальником, у порядку, встановленому чинним законодавством.
Пунктом 4.1. кредитного договору встановлено, що у випадку невиконання та або неналежного виконання позичальником умов цього договору (в тому числі, несвоєчасного виконання грошових зобов’язань (з простроченням їх виконання більше, ніж на один робочий день), що випливають з цього договору, а саме: несплати процентів та/або несвоєчасного повернення кредиту або його частини) банк має право на свій розсуд, серед іншого, внести зміни / доповнення до цього договору в односторонньому порядку (внести зміни до умов зобов’язань своїх та/або позичальника, включаючи зміну позичальнику процентної ставки за користування кредитом та встановлення її на рівні 13,5% річних.
Про внесення відповідних односторонніх змін (доповнень) до цього договору, включаючи його розірвання, банк попереджає позичальника не менше, ніж за сім календарних днів із зазначенням, які саме зміни до цього договору будуть внесені банком в односторонньому порядку.
13 вересня 2007 року між ВАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_1, ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, за умовами якого останнім забезпечується всі вимоги іпотекодержателя – ВАТ АБ "Укргазбанк" за кредитним договором № 44/07/840 від 13 вересня 2007 року.
Відповідно до п. 2.1.1 вказаного договору предметом іпотеки є нерухоме майно – 3-х кімнатна квартира № 76, жилою площею 40,10 кв.м., загальною площею 70,70 кв.м., яка знаходиться у АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцям – ОСОБА_1, ОСОБА_2 на праві власності.
Згідно з п.п. 3.1.5, 3.1.6 договору іпотеки ВАТ АБ "Укргазбанк" має право у випадку, якщо в момент настання терміну виконання будь-якого зобов’язання за кредитним договором (сплата процентів та/або повернення кредиту), іпотекодавцем (позичальником) в повному обсязі або в частині виконано не буде, іпотекодержатель має право одержати задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: за рахунок коштів, виручених від реалізації предмета іпотеки, одержати задоволення своїх вимог на свій розсуд переважено перед іншими кредиторами або залишити у своїй власності предмет іпотеки шляхом погашення заборгованості за кредитним договором за рахунок власних коштів у відповідності з цим договором.
Іпотекодавці зобов’язані вчиняти всі необхідні дії для дійсності договору страхування, за яким застраховано предмет іпотеки, зокрема вчасно сплачувати всі чергові страхові платежі, сплата яких забезпечувала б дію договору страхування на строк не менший, ніж той, в межах якого іпотекодавець (позичальник) виконає всі зобов’язання за кредитним договором, а будь-яка чергова сплата платежів продовжувала б дію договору страхування не менше, ніж на наступний рік. (п. 3.3.4.1 договору іпотеки)
За умовами п. 4.2. договору іпотеки за невиконання чи неналежне виконання п.п. 3.3.1-3.3.13 даного договору іпотекодавці сплачують на користь іпотекодержателя - ВАТ АБ "Укргазбанк" штраф у розмірі 5% від заставної вартості предмета іпотеки у розмірі 765000 грн. згідно з п. 2.3. даного договору.
У відповідності до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо кредитним договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Як убачається із матеріалів справи, ВАТ АБ "Укргазбанк" перераховано на користь позичальника - ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 100000 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером від 13 вересня 2007 року та свідчить на користь виконання банком зобов’язань за договором.
Проте, ОСОБА_1 допустив неналежне виконання взятих на себе зобов’язань за кредитним договором в частині дотримання строків сплати кредиту та процентів за його використання, у зв’язку із чим утворилась заборгованість у сумі 106395,63 доларів США та 89945,40 грн. Розмір заборгованості не спростований позичальником.
У зв’язку із закінчення строку дії договору страхування предмету іпотеки 12 вересня 2008 року та не укладення відповідачем такого на новий строк, розмір штрафу згідно з п. 4.2. договору іпотеки становить 38250 грн.
Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанцій, встановивши порушення умов кредитного договору у зв’язку із його неналежним виконанням, дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для дострокового стягнення заборгованості за кредитним зобов’язанням в доларах США та стосовно того, що використання іноземної валюти при укладенні договорів кредиту за участю банківських установ відповідає чинному законодавству України.
Однак звертаючи стягнення на предмет іпотеки, апеляційний суд не дотримався вимог статей 38, 39 Закону України "Про іпотеку".
За приписами ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
У порушення вимог наведеної статті апеляційний суд у рішенні не зазначив загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційний суд при вирішенні питання щодо звернення стягнення на предмет іпотеки не з’ясував усіх обставин справи та визначених відповідно до них правовідносин, у зв’язку з чим порушив норми матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ч.2 ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду апеляційної інстанції в частині звернення стягнення на предмет іпотеки з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції в цій частині.
Керуючись ст. ст. 336, 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" та касаційну скаргу ОСОБА_3, який діє від імені ОСОБА_2, задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду м. Києва від 14 березня 2011 року в частині звернення стягнення на предмет іпотеки скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до апеляційного суду м. Києва.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді:
В.О. Кузнєцов
Т.Л. Ізмайлова
О.В. Кадєтова
В.І. Мартинюк
Г.І. Мостова