Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
23 листопада 2011 року
|
м. Київ
|
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Сімоненко В.М.
суддів: Амеліна В.І., Дербенцевої Т.П.,
Олійник А.С., Ступак О.В.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "Беркут-1" (далі - ТОВ "Беркут-1") про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за касаційною скаргою ТОВ "Беркут-1" на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 жовтня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 06 липня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ТОВ "Беркут-1" про відшкодування майнової та моральної шкоди в сумі 60 613 грн., спричиненої їм внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини водія ОСОБА_5, який, перебуваючи у трудових відносинах з ТОВ "Беркут-1", 20.07.2007 року близько 17 години керував належним товариству вантажним автомобілем марки "ЗІЛ-130", державний номер ОСОБА_3. На перехресті доріг Київ – Чоп та Пісочна – Дрогобич у Миколаївському районі Львівської області, порушивши вимоги Правил дорожнього руху, ОСОБА_5 допустив зіткнення з автомобілем марки "Шкода-Фабія", державний номер ОСОБА_4 під керуванням ОСОБА_3, в якому знаходилася пасажир ОСОБА_4 В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали легкі тілесні ушкодження, а належний позивачеві автомобіль "Шкода-Фабія" - значні технічні пошкодження.
З огляду на зазначене просили стягнути з ТОВ "Беркут-1" майнову шкоду в розмірі 40 612 грн. 70 коп. та моральну шкоду в розмірі 20 000 грн., оскільки відповідач в добровільному порядку відмовляється відшкодовувати завдані збитки.
Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 жовтня 2009 року позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено.
Стягнуто з ТОВ "Беркут-1" солідарно на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 майнову шкоду в розмірі 40 612 грн. 70 коп. та моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 лютого 2010 року заява ТОВ "Беркут-1" про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 жовтня 2009 року залишена без задоволення.
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 06 липня 2011 року апеляційну скаргу ТОВ "Беркут-1" відхилено, а заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 жовтня 2009 року залишено без змін.
В касаційній скарзі ТОВ "Беркут-1" просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам рішення судів попередніх інстанцій не відповідають.
Відповідно до ч. 3 ст. 335 ЦПК України суд не обмежений доводами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої позивачам було завдано майнової та моральної шкоди, сталася з вини водія ОСОБА_5, який, перебуваючи у трудових відносинах з ТОВ "Беркут-1", керував належним товариству вантажним автомобілем марки "ЗІЛ-130".
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно з положеннями ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:
1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;
2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;
3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
Судом встановлено, що 20.07.2007 року близько 17 години на перехресті доріг Київ – Чоп та Пісочна – Дрогобич у Миколаївському районі Львівської області ОСОБА_5, перебуваючи у трудових відносинах з ТОВ "Беркут-1" та керуючи належним товариству вантажним автомобілем марки "ЗІЛ-130" державний номер ОСОБА_3, порушив вимоги Правил дорожнього руху та допустив зіткнення з автомобілем марки "Шкода-Фабія" державний номер ОСОБА_4 під керуванням ОСОБА_3, в якому знаходилася пасажир ОСОБА_4 В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали легкі тілесні ушкодження, а належний позивачеві автомобіль "Шкода-Фабія" отримав значні технічні пошкодження.
Згідно висновку спеціаліста № 1/708 від 27.07.2007 року вартість відновлювального ремонту автомобіля "Шкода-Фабія" державний номер ОСОБА_4 становить 40 612 грн. 70 коп.
Повно і правильно встановивши обставини справи в частині позовних вимог про відшкодування майнової шкоди, суди попередніх інстанцій помилково застосували до спірних правовідносин положення ст. 1187 ЦК України. Оскільки шкода позивачам була завдана внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки з вини водія ОСОБА_5, який перебував у трудових відносинах з власником автомобіля "ЗІЛ-130" ТОВ "Беркут-1", то до спірних правовідносин слід застосовувати положення ст.ст. 1172, 1188 ЦК України.
Крім того, правильно встановивши, що внаслідок пошкодження автомобіля "Шкода-Фабія" позивачеві ОСОБА_3, який хоч і не є власником, але має законне право володіння автомобілем, була заподіяна майнова шкода в сумі 40 612 грн. 70 коп., суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, помилково стягнув її солідарно на користь обох позивачів. При цьому будь-які обставини заподіяння майнової шкоди позивачеві ОСОБА_4 судом не встановлені.
За таких обставин на підставі ст. 341 ЦПК України оскаржувані судові підлягають скасуванню в частині позовних вимог про відшкодування майнової шкоди з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та відмову в задоволенні позову ОСОБА_4
Згідно зі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Враховуючи, що позивача ОСОБА_3, на користь якого ухвалено рішення, було звільнено від сплати судового збору в сумі 1 700 грн., він підлягає стягненню в дохід держави з відповідача.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.
Встановивши, що неправомірними діями відповідача позивачам була завдана моральна шкода та ухвалюючи рішення в цій
частині на користь обох позивачів, суд першої інстанції у порушення вимог ст. 216 ЦПК України не зазначив, в якій частині рішення стосується кожного із них. Стягуючи моральну шкоду в сумі 20 000 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 1 000 грн. на користь позивачів солідарно, суд не зазначив підстави солідарного стягнення та не звернув уваги на те, що у позовній заяві позивачі не ставили питання про стягнення на їх користь шкоди та судових витрат в солідарному порядку.
Апеляційний суд, переглядаючи ухвалене судом першої інстанції рішення, не виконав вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України та не звернув уваги на зазначені порушення закону.
За таких обставин, ухвалені з порушенням норм процесуального права судові рішення в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу підлягають скасуванню з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України, з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно уточнити позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, з’ясувати фактичні обставини, які мають значення для правильного визначення розміру грошового відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу, які підлягають стягненню на користь кожного з позивачів та ухвалити в цій частині законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 336, 338, 341, 346 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
в и р і ш и л а :
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Беркут-1" задовольнити частково.
Заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 жовтня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 06 липня 2011 року скасувати та в частині позовних вимог про відшкодування майнової шкоди ухвалити нове рішення наступного змісту.
Позов ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Беркут-1" про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити. Стягнути з ТОВ "Беркут-1" на користь ОСОБА_3 майнову шкоду в сумі 40 612 грн. 70 коп.
В задоволенні позову ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "Беркут-1" про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відмовити.
Стягнути з ТОВ "Беркут-1" в дохід держави 1 700 грн. судового збору.
Справу в частині позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "Беркут-1" про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та стягнення витрат на правову допомогу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.М. Сімоненко
Судді: В.І. Амелін
Т.П. Дербенцева
А.С. Олійник
О.В. Ступак