Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі

суддів: Дербенцевої Т.П.,

Олійник А.С.,

Сімоненко В.М. -

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Наука – Незалежна експертиза якості" про визнання договору про відступлення (продаж) частки в статутному фонді неукладеним, визнання укладеного договору про відступлення (продаж) частки в статутному фонді недійсним, визнання незаконним включення до складу засновників;

за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Полтавської області від 28 жовтня 2010 року,

У вересні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання неукладеним договору про відступлення (продаж) частки в статутному фонді приватної агрофірми "Полузірська" в розмірі 70% на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Наука - Незалежна експертиза якості", викладеного в протоколі загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Наука - Незалежна експертиза якості" від 5 квітня 2007 року, в рішенні власника приватної агрофірми "Полузірська" про внесення змін до Статуту від 17 квітня 2007 року та Статуті приватної агрофірми "Полузірська" в новій редакції, зареєстрований 25 квітня 2007 року, посилаючись на те, що зазначені документи є індивідуальними актами ненормативного характеру і не є правочинами.

Крім того ОСОБА_3 заявив вимогу про визнання недійсним договору про відступлення (продаж) частки в розмірі 30% в статутному фонді приватної агрофірми "Полузірська" від 12 квітня 2008 року як такого, що вчинено під впливом тяжкої для нього обставини, внаслідок його фактичного відсторонення від керуванням приватної агрофірми "Полузірська" та неотриманням від підприємства доходів. У квітні 2010 року ОСОБА_3 доповнив свій позов, просив визнати незаконним включення до складу засновників приватної агрофірми "Полузірська" товариства з обмеженою відповідальністю "Наука - Незалежна експертиза якості" з розміром внеску до статутного фонду в сумі 16263 гривень, що становить 70% від його загального розміру, посилаючись на порушення приписів ст.ст. 63, 113 ГК України.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 4 червня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені, визнано неукладеним договір про відступлення (продаж) ОСОБА_3 частки в статутному фонді приватної агрофірми "Полузірська" з розмірі 70 % на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Наука - Незалежна експертиза якості", викладених в:

- протоколі загальних зборів учасників TOB "Наука - Незалежна експертиза якості" від 05.04.2007 р.;

- рішенні власника приватної агрофірми "Полузірська" від 17.04.2007 року про внесення змін до Статуту ПАФ "Полузірська";

- Статуті приватної агрофірми "Полузірська" в новій редакції, зареєстрованого 25.04.2007 року за № 15741050002000240. Визнано недійсним укладений ОСОБА_3 з товариством з обмеженою відповідальністю "Наука - Незалежна експертиза якості" договір ВКК № 141275 від 12.04.2008 року про відступлення (продаж) частки в статутному фонді приватної агрофірми "Полузірська" в розмірі 30%, визнано незаконним включення до складу засновників приватної агрофірми "Полузірська" юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Наука - Незалежна експертиза якості" з розміром внеску до статутного фонду в сумі 16263 гривні, що становить 70% від його загального розміру. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Наука - Незалежна експертиза якості" на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 49 гривень.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 28 жовтня 2010 року, рішення Київського районного суду м. Полтави від 4 червня 2010 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким ОСОБА_3 відмовлено в задоволені позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції, залишення рішення суду першої інстанції в силі, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду Полтавської області від 28 жовтня 2010 року постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 335 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, рішення апеляційного суду Полтавської області від 28 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.