Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Журавель В.І., Євграфової Є.П., Іваненко Ю.Г.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції про визнання недійсним кредитного договору, платіжного календаря до даного договору та договору застави транспортного засобу, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 20 квітня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21 червня 2011 року,-

У жовтні 2010 року ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- розірвати кредитний договір № 014/0983/73/60726 від 14 вересня 2007 року, укладений між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_7;

- стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за кредитом в сумі 266 821,18 грн., заборгованість за відсотками в сумі 12 085,75 грн., пеню за прострочення сплати кредиту в сумі 12 186,00 грн., пеню за прострочення сплати відсотків в сумі 9 069,68 грн., а всього - 300 162,61 грн.;

- витрати по сплаті державного мита в сумі 1 700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120,00 грн.;

- у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на автомобіль марки NISSAN, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 14 вересня 2007 року;

- визначити спосіб звернення стягнення на заставне майно шляхом визнання права позивача (уповноваженій особі позивача за довіреністю) на продаж зазначеного вище автомобіля, який належить ОСОБА_7, іншій особі-покупцю на прилюдних торгах, для чого надати право ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції права зняття цього транспортного засобу з обліку.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 14 вересня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції та ОСОБА_7 був укладений кредитний договір про надання відповідачеві кредиту в сумі 50 000,00 дол. США строком на 72 місяці по 14.09.2013 року із сплатою 13,50% річних за користування кредитними коштами.

13 липня 2007 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем укладено договір застави транспортного засобу, відповідно до п. 1.2 якого останнім передано в заставу належний йому транспортний засіб марки NISSAN, модель X-TRAIL 2.5, рік випуску 2007, колір чорний, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 14 вересня 2007 року.

В період його дії ОСОБА_7 не дотримувався умов п.п. 1.3, 5.1 договору щодо сплати кредиту та відсотків, в результаті чого, станом на 30.07.2010 р., у нього утворилася заборгованість перед банком в сумі 38 028,00 дол. США, що еквівалентно за курсом НБУ 300 162,61 грн., яку банк просив стягнути.

У листопаді 2010 року ОСОБА_7 через свого представника ОСОБА_6 подав зустрічну позовну заяву, в якій просив визнати недійсними кредитний договір від 14 вересня 2007 року, згідно якого він отримав 50 тис. доларів США на 72 місяці з процентною ставкою 13,50% річних, платіжний календар від 14.09.2007 року, а також договір застави транспортного засобу від 13.07.2007 року, посилаючись на те, що жодного з даних документів ним не укладалося і не підписувалося.

Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 20 квітня 2011 року, залишеним без зміни ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 21 червня 2011 року, задоволено зустрічні позовні вимоги ОСОБА_7

Визнано недійсними з моменту їх укладення:

- кредитний договір №014/0983/73/60726 від 14.09.2007 року, укладений між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції та ОСОБА_7 на суму 50 000,00 доларів США;

- платіжний календар від 14.09.2007 року до зазначеного вище договору та договір застави транспортного засобу від 13.07.2007 року.

Стягнуто з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції в користь ОСОБА_7 понесені ним витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи в сумі 2971,60 грн .

Стягнуто з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції в користь держави 1700 грн. державного та 120 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи .

У касаційній скарзі, поданій через свого представника ОСОБА_8, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" просить скасувати рішення і ухвалу судів попередніх інстанцій, справу повернути на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Також, посилається на неповне з’ясування обставин, які мають значення для вирішення спору.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_7, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив із того, що оспорювані правочини останнім не укладалися і не підписувалися.

Таким чином, установивши на підставі доказів, зокрема, висновку судово-почеркознавчої експертизи №416 від 25.02.2011 року, згідно з яким підписи у кредитному договорі, платіжному календарі та у договорі застави транспортного засобу виконані не ОСОБА_7, а іншою особою, та давши їм належну оцінку, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для визнання їх недійсними.

Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Згідно із частиною першою статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" відхилити, рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 20 квітня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21 червня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.