Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2011 року
м. Київ
( Додатково див. рішення апеляційного суду Херсонської області (rs17795065) )
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Гвоздика П.О.,
суддів: Журавель В.І., Завгородньої І.М.,
Євграфової Є.П., Ситнік О.М.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по кредиту, сплаті відсотків, комісійної винагороди, штрафу, пені та звернення стягнення на майно, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Херсонської обласної дирекції АБ "Укргазбанк" на рішення апеляційного суду Херсонської області від 11 квітня 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А:
ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 16 липня 2007 року між ВАТ АБ "Укргазбанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" (далі ПАТ АБ "Укргазбанк"), та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, за умовами якого відповідачу було відкрито невідновлювальну відкличну кредитну лінію із загальним лімітом 42 200 доларів США зі строком повернення коштів до 16 липня 2019 року та сплатою 12,5% річних за користування кредитними коштами. Позичальник зобов’язувався повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту.
Зобов’язання, взяті за кредитним договором, ОСОБА_3 належним чином не виконує, у результаті чого утворилася заборгованість, тому позикодавець ставить питання про дострокове повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.
У забезпечення належного виконання ОСОБА_3 умов укладеного кредитного договору, 16 липня 2007 року укладений договір поруки з ОСОБА_4, яка взяла на себе зобов’язання відповідати за зобов’язаннями ОСОБА_3, що виникають з умов кредитного договору у повному обсязі цих зобов’язань.
Також виконання зобов’язань за кредитним договором було забезпечено договором іпотеки від 17 липня 2007 року, укладеним з ОСОБА_5, предметом якого є квартира АДРЕСА_1. За умовами договору іпотеки банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання умов кредитного договору.
ОСОБА_5 зобов’язувалася також застрахувати предмет іпотеки на весь строк дії договору, однак цих зобов’язань вона не виконала, за що має сплатити штраф у розмірі 1 000грн.
Позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 42 314,34 доларів США та 4 483,56 грн., а також звернути стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_5 та стягнути з останньої 1 000грн. штрафу, розподілити судові витрати.
Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 14 жовтня 2010 року задоволено позовні вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк". Достроково стягнуто на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованість за кредитом станом на 29 вересня 2010 року в сумі 45 831,35 доларів США, що еквівалентно 362 686,39 грн. та 17 467,70 грн., з яких: сума кредиту, що підлягає достроковому стягненню – 32 918 доларів США, що еквівалентно 260 496,59 грн., прострочена заборгованість по кредиту – 5 852 долари США, що еквівалентно 46 309,80 грн., сума заборгованості по відсоткам 7 061,35 доларів США, що еквівалентно 55 879,99 грн., сума пені по простроченим відсоткам 7 260,03 грн., сума пені по простроченій заборгованості по кредиту 7 387,67 грн. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернено стягнення на предмет іпотеки: чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_5 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк".
Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 11 квітня 2011 року заочне рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 14 жовтня 2010 року в частині звернення стягнення на предмет іпотеки –чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_5, на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено ПАТ АБ "Укргазбанк" у задоволенні цих позовних вимог. Також рішення суду скасовано в частині солідарного стягнення з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в рахунок відшкодування судових витрат – 1 700грн. сплаченого судового збору та 120грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" по 850 грн. судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 60грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі представник ПАТ АБ "Укргазбанк" в особі Херсонської обласної дирекції АБ "Укргазбанк" - Бєльський Р.С. просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ПАТ АБ "Укргазбанк", суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 не здійснював належним чином свої зобов’язання за кредитним договором, виконання якого було забезпечено договором іпотеки від 16 липня 2007 року, позичальнику та іпотекодавцю було направлено письмове попередження банком про необхідність сплатити заборгованість за кредитним договором, можливість дострокового виконання зобов’язання у повному обсязі та про звернення стягнення на предмет застави у рахунок погашення заборгованості. Однак позичальником зобов’язання зі сплати кредиту не виконані, тому кредитодавець вправі отримати задоволення за рахунок предмету іпотеки.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові банку, суд апеляційної інстанції зазначив, що банком не дотримано вимоги, передбачені ст. 35 Закону України "Про іпотеку", щодо обов’язку іпотекодержателя направити письмове повідомлення іпотекодавцю, в якому зазначено стислий зміст порушення зобов’язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Однак, банком у повідомленні не попереджено іпотекодавця про звернення стягнення на предмет іпотеки, крім того судом не дотримано вимоги ст. 39 Закону України "Про іпотеку".
Суд апеляційної інстанції вважав, що стягуючи солідарно заборгованість за кредитним договором з позичальника та поручителя та звертаючи стягнення на предмет іпотеки, суд здійснив стягнення у подвійному розмірі.
Однак погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції не можна.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законом України "Про іпотеку" (898-15) передбачено порядок звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до ст. 35 Закону України "Про іпотеку", яка діяла на час здійснення повідомлення, передбачалося, що у разі порушення основного зобов’язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що суд апеляційної інстанції, пославшись на норми ст. 35 Закону України "Про іпотеку", яка діяла на час здійснення попередження, не врахував надані банком докази у вигляді копій письмових повідомлень про направлення таких попереджень як боржнику ОСОБА_3, так і іпотекодавцю ОСОБА_5, на які посилався суд першої інстанції у своєму рішенні, та надав оцінку доказам щодо повідомлення боржника та іпотекодавця. (а.с.56, 58).
Ні боржник ОСОБА_3, ні іпотекодавець ОСОБА_5 зазначених доказів не спростували. Але суди не звернули уваги, що матеріали справи не містять доказів, чи отримували вказані особи письмові повідомлення, фотокопії яких надані банком.
Відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції послався на порушення судом першої інстанції вимог щодо викладення резолютивної частини та недотримання вимог ст. 39 Закону України "Про іпотеку".
При цьому суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що вибір способу реалізації предмета іпотеки належить позивачу (кредитору), а початкова ціна предмета іпотеки, як правило, зазначена у відповідному договорі або може визначатися на час розгляду справи, виходячи з витягу з державного реєстру на це майно, якщо сторони з такою оцінкою погоджуються, або виходячи із ринкової ціни, яка визначається за висновком експерта, у разі спору з цього приводу між сторонами.
Разом з тим, відповідно до ст. 309 ЦПК України неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення судом апеляційної інстанції. У контексті ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції може досліджувати всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо наявні у справі докази та надавати їм оцінку відповідно до ст. 212 ЦПК України.
Суд апеляційної інстанції у мотивувальній частині рішення не навів жодних перешкод, які б позбавляли можливості йому зазначити у резолютивній частині рішення спосіб реалізації предмета іпотеки, опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотеко держателя та початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Відповідно до ст. ст. 3, 4 ЦПК України та ст. 20 ЦК України визначення способу захисту права є правом позивача.
Згідно до статті 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Кредитний договір від 16 липня 2007 року, укладений між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_3, було забезпечено договором поруки від 16 липня 2007 року, укладеним між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_4 та іпотечним договором від 16 липня 2007 року, укладеним між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_5
Право вимоги про стягнення у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором з позичальника та поручителя та одночасне звернення стягнення на предмет іпотеки у погашення заборгованості за кредитним договором належить виключно позивачеві, виходячи і із принципу диспозитивності цивільного судочинства, і не є подвійним стягненням заборгованої суми.
Оскільки недоліки, допущені судом апеляційної інстанції при перегляді справи, не можуть бути усунені при касаційному розгляді справи, рішення суду апеляційної інстанції у частині відмови у зверненні стягнення на предмет іпотеки підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд у цій частині.
У іншій частині рішення суду є законним і обґрунтованим, оскільки судами першої та апеляційної інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи з приводу отримання ОСОБА_3 кредиту у ПАТ АБ "Укргазбанк" та умов кредитного договору від 16 липня 2007 року.
Встановлено, що ОСОБА_3 не виконував належним чином своїх зобов’язань за вказаним договором, що потягло за собою вимогу банку про дострокове повернення усієї суми за кредитним договором, відповідно до ст.ст. 1050, 1054 ЦК України. Розмір заборгованості позичальником ОСОБА_3 не оспорювався. Оскільки кредитний договір було забезпечено договором поруки від 16 липня 2007 року, укладеним між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_4, який передбачав солідарну відповідальність позичальника та поручителя, суди правомірно зробили висновок про стягнення заборгованості із позичальника та поручителя солідарно.
Керуючись ст.ст. 333, 334, 336, 338, 342, 343, 344, 345, 349 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Херсонської обласної дирекції АБ "Укргазбанк" задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Херсонської області від 11 квітня 2011 року у частині скасування рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 14 жовтня 2010 року у частині звернення стягнення на предмет іпотеки – чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та відмови публічному акціонерному товариству акціонерний банк "Укргазбанк" у задоволенні цих вимог скасувати, і справу у цій частині передати до суду апеляційної інстанції на новий розгляд у іншому складі суду.
У іншій частині рішення апеляційного суду Херсонської області від 11 квітня 2011 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді:
П.О. Гвоздик
В.І. Журавель
І.М. Завгородня
Є.П. Євграфова
О.М. Ситнік