Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 28 вересня 2010 року та на ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 10 березня 2011 року,

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 28 вересня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 10 березня 2011 року, позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором в розмірі 29 793,97 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 28 вересня 2010 року та ухвали апеляційного суду Закарпатської області від 10 березня 2011 року, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 28 вересня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 10 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.