Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 10 грудня 2010 року та на ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 19 липня 2011 року,-

У квітні 2010 року ПАТ "УкрСиббанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 04 липня 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_6 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11367857000, згідно з яким остання отримала кредит на загальну суму 36000 доларів США до 04 липня 2029 року зі сплатою процентів за користування кредитом відповідно до умов даного договору.

В забезпечення виконання умов вищевказаного кредитного договору 04 липня 2008 року між позивачем та ОСОБА_7 було укладено договір поруки, згідно якого ОСОБА_7 взяв на себе зобов`язання відповідати перед ПАТ "УкрСиббанк" по зобов’язанням ОСОБА_6

Крім того, кредитний договір від 04 липня 2008 року був забезпечений договором поруки від 04 липня 2008 року, укладеним між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_8, згідно якого ОСОБА_8 взяла на себе зобов`язання відповідати перед ПАТ "УкрСиббанк" по зобов’язанням ОСОБА_6

Оскільки боржник ОСОБА_6 належним чином не виконує свої зобов’язання по кредитному договору, позивач просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором, яка станом на 09 квітня 2010 року складає 37 307,56 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 295 710,91 грн.

рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 10 грудня 2010 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 19 липня 2011 року позов задоволено. Стягнуто з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача 295 710,91 грн. заборгованості за кредитним договором та розстрочено виконання на 36 місяців з щомісячною виплатою по 1036,32 доларів США, а також вирішено питання про стягнення судових витрат.

У касаційній скарзі ПАТ "УкрСиббанк" просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 19 липня 2011 року та змінити рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 10 грудня 2010 року, виключивши з резолютивної частини рішення розстрочення виконання рішення на 36 місяців з щомісячною виплатою по 1036,32 доларів США, мотивуючи свою вимогу порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, вірно виходив з того, що в зв’язку з невиконанням зобов’язань належним чином і в установлений строк відповідно до умов кредитного договору, заборгованість має бути стягнута солідарно як з боржника ОСОБА_6 так і з поручителів ОСОБА_7 та ОСОБА_8, як того вимагають ст.ст. 526, 527, 554, 530, 629 ЦК України. Проте, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, розстрочив виконання рішення в частині стягнення заборгованості, виходячи з того, що у відповідачів склалося скрутне матеріальне становище.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судові рішення, в частині розстрочення виконання рішення, не відповідають цим вимогам, виходячи з наступного.

Згідно ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Тобто, визначення порядку виконання рішення суду, надання відстрочки або розстрочки виконання, вжиття заходів для забезпечення його виконання зазначається безпосередньо в рішенні суду при його ухваленні лише за наявності для цього підстав.

Проте зазначені вимоги закону залишилися поза увагою суду.

рішення суду першої інстанції не містить будь-яких висновків щодо наявності обставин, які утруднюють виконання рішення. Посилання суду на скрутне матеріальне становище відповідачів не може бути підставою для розстрочки виконання рішення, так як такий висновок не відповідає дійсним обставинам справи.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України не виконав, на порушення судом першої інстанції норм процесуального права уваги не звернув, не перевірив доводів апеляційної скарги, не зазначив конкретних обставин та фактів, що спростовують такі доводи.

За таких обставин, ухвалені судові рішення в частині стягнення заборгованості з розстрочкою виконання рішення підлягають зміні.

Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" задовольнити частково.

рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 10 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 19 липня 2011 року змінити, виключивши в резолютивній частині рішення визначення судом розстрочки його виконання на 36 місяців з щомісячною виплатою по 1036,32 доларів США.

В іншій частині рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 10 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 19 липня 2011 року залишити без змін.

рішення оскарженню не підлягає.