Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2011 року
м. Київ
Колегія суддів cудової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дьоміної О.О.
суддів: Дем?яносова М.В., Касьяна О.П.,
Коротуна В.М., Штелик С.П.
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", третя особа: ОСОБА_4, про визнання договору поруки припиненим, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на рішення апеляційного суду м. Києва від 01 червня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до ПАТ "Універсал Банк" про визнання договору поруки припиненим.
Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 03 грудня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_3 було відмовлено
рішенням апеляційного суду м. Києва від 01 червня 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 задоволено, заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 03 грудня 2010 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_3 було задоволено. Визнано припиненим з 15 липня 2008 року договір поруки №012-2914/756-0818-Р/2, укладений 15 грудня 2007 року між ПАТ "Універсал Банк" (до зміни найменування ВАТ "Універсал Банк") та ОСОБА_3. Стягнуто з ПАТ "Універсал Банк" на користь ОСОБА_3 витрати по оплаті судового збору в розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн.
У касаційній скарзі ПАТ "Універсал Банк", посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Оскаржуване у справі рішення апеляційного суду вказаним вимогам не відповідає.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач підписавши договір поруки висловив свою згоду на підвищення банком процентної ставки зазначеної в п. 1.1 кредитного договору; умови щодо додаткової згоди поручителя або попереджень поручителя у разі зміни банком процентної ставки за кредитним договором, договір поруки не містить; договір не містить будь – яких обмежень відповідальності поручителя перед кредитором у разі порушення зобов’язання боржника перед кредитором; підвищення процентної ставки за користування кредитом не є зміною зобов’язання без згоди поручителя та відповідно не є підставою припинення договору поруки.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що кредитор без згоди поручителя змінив зобов’язання в бік збільшення та відсутні докази про погодження з поручителем цих змін, а тому припинив договір поруки, укладений між ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_3.
Ухвалюючи судові рішення по справі суди встановили, що 25 грудня 2007 року між ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №012-2914/756-0818, згідно якого банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 450437 швейцарських франків на строк до 10 грудня 2037 року.
Пунктами 1.1, 1.1.1 цього договору передбачено плату за користування кредитними ресурсами в розмірі 9,95% річних та 29,85% за користування коштами понад встановлений строк (або терміни погашення).
У забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, 25 грудня 2007 року між ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_3 був укладений договір поруки №012-2914/756-0818-Р/2, відповідно до якого позивач зобов'язався солідарно відповідати перед банком за зобов'язаннями ОСОБА_4 за кредитним договором від 25 грудня 2007 року №012-2914/756-0818.
З матеріалів справи вбачається, що 15 липня 2008 року кредитором були змінені умови кредитного договору від 25 грудня 2007 року №012-2914/756-0818, відповідно до яких плата за користування кредитом збільшилася до 10,95%.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та визнаючи договір поруки припиненим, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки кредитором було збільшено обсяг відповідальності поручителя ОСОБА_3 без його згоди, то це є підставою для визнання договору поруки припиненим.
Проте повністю погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції не можна.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов’язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вірно виходив з того, що кредитором було змінено зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого було збільшено обсяг відповідальності поручителя ОСОБА_3, що є підставою для припинення поруки.
При цьому, судом апеляційної інстанції не було враховано, що при збільшенні обсягу відповідальності поручителя без його згоди, в силу ч.1 ст. 559 ЦК України, договір поруки вважається припиненим з моменту збільшення обсягу відповідальності і вказане не потребує судового підтвердження.
Відповідно до статті 4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
Перелік способів захисту цивільних справ та інтересів міститься в статті 16 ЦК України. Цей перелік не є вичерпним, і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений законом або договором.
Відповідно до ст. 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Враховуючи вказане, колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 до ПАТ "Універсал Банк" про визнання договору поруки припиненим.
Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
в и р і ш и л а :
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" задовольнити частково.
рішення Оболонського районного суду м. Києва від 03 грудня 2010 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 01 червня 2011 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", третя особа: ОСОБА_4, про визнання договору поруки припиненим відмовити.
рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий
О.О. Дьоміна
Судді:
М.В. Дем?яносов
О.П. Касьян
В.М. Коротун
С.П. Штелик