Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Сімоненко В.М.

суддів: Амеліна В.І., Гончара В.П.,

Олійник А.С., Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_4, до ОСОБА_6, державного підприємства Національної акціонерної енергетичної компанії "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція", третя особа: орган опіки та піклування Нетішинської міської державної адміністрації про визнання права спільної часткової власності, вселення та покладення обов’язку сплатити кошти за договором позики та зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, третя особа: державне підприємство Національної акціонерної енергетичної компанії "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" про виділення квартири з покладенням обов’язку виконати зобов’язання за договором позики, стягнення грошової компенсації за касаційної скаргою ОСОБА_6 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 25 серпня 2010 року та рішення апеляційного суду Хмельницької області від 6 грудня 2010 року

У січні 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом, в якому з урахуванням неодноразово уточнених позовних вимог, просила визнати право спільної часткової власності на квартиру у рівних частках по 1/3 частині за позивачем, відповідачем та неповнолітньою дитиною; вселити її та неповнолітнього сина ОСОБА_4 до вказаної квартири; визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 1 червня 2006 року частково недійсним та визнати покупцями за цим договором ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6; покласти на неї зобов’язання щодо повернення позики за договором безвідсоткової цільової позики на придбання квартири від 30 травня 2006 року, укладеного між державним підприємством Національна акціонерна енергетична компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" (далі – ДП НАЕК "Енергоатом" ВП ХАЕС) та ОСОБА_6, на ОСОБА_3 в сумі 75 762 грн. 50 коп..

ОСОБА_6 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив виділити йому квартиру АДРЕСА_1 з покладенням на нього обов’язку особисто виконати зобов’язання за договором позики від 30 травня 2006 року; стягнути з нього на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію в розмірі 53 532 грн. за належну їй 1/5 частку у квартирі АДРЕСА_1

До участі у розгляді справи в якості співвідповідача було залучено ДП НАЕК "Енергоатом" ВП ХАЕС та в якості третьої особи орган опіки та піклування виконавчого комітету Нетішинської міської ради.

Ухвалою від 25 листопада 2009 року позовну заяву ОСОБА_3 в частині визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 1 червня 2006 року частково недійсним та визнання покупцями за цим договором ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 залишено без розгляду.

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 25 серпня 2010 року позов задоволено частково. Визнано за позивачем та відповідачем право спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1, в рівних частках, по Ѕ частини за кожним. Вселено позивача та малолітнього ОСОБА_4 у вказану квартиру. Покладено на ОСОБА_3 зобов’язання щодо повернення позики згідно із договором безвідсоткової цільової позики від 30 травня 2006 року, укладеного між ОСОБА_6 та ДП НАЕК "Енергоатом ВП ХАЕС, в сумі 75 762 грн. 50 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 6 грудня 2010 року рішення суду першої інстанції в частині покладення на позивача зобов’язання щодо повернення позики за договором безвідсоткової позики від 30 травня 2006 року, укладеного між ОСОБА_6 та ДП НАЕК "Енергоатом ВП ХАЕС, в сумі 75 762 грн. 50 коп. скасовано. У задоволенні позову в цій частині відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 перебували у шлюбі до 27 січня 2009 року, від якого мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Під час перебування у шлюбі, 30 травня 2006 року ДП НАЕК "Енергоатом ВП ХАЕС було надало ОСОБА_6 безвідсоткову цільову позику для придбання житла на вторинному ринку житла м. Нетішина у розмірі 174 000 грн.

Відповідно до договору купівлі продажу від 1 червня 2006 року, ОСОБА_6 купив квартиру АДРЕСА_1

16 серпня 2006 року між ОСОБА_6 та ДП НАЕК "Енергоатом ВП ХАЕС було укладено договір, за умовами якого з метою забезпечення виконання договору про надання безвідсоткової цільової позики, вказану квартиру було передано в іпотеку позикодавцю.

Задовольняючи частково первісний позов та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що квартира АДРЕСА_1 є об’єктом спільної сумісної власності подружжя; на ОСОБА_3 може бути покладено обов’язок зі сплати коштів за договором про надання безвідсоткової цільової позики, починаючи з дня розірвання шлюбу з відповідачем, оскільки вказаний договір укладався в інтересах сім’ї.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову в частині покладення на ОСОБА_3 зобов’язання щодо повернення позики за договором безвідсоткової позики від 30 травня 2006 року, укладеного між ОСОБА_6 та ДП НАЕК "Енергоатом ВП ХАЕС, суд апеляційної інстанції виходив з того, що умови надання та повернення позики регулюються Положенням про порядок та умови надання працівникам ВП ХАЕС довгострокових безвідсоткових позик для придбання житлових приміщень на вторинному ринку житла м.Нетішина (далі - Положення), а також умовами договору безвідсоткової цільової позики, які не передбачають можливості заміни боржника у цих правовідносинах без згоди ДП НАЕК "Енергоатом ВП ХАЕС та надання такої позики особам, які не є працівниками підприємства.

Суд апеляційної інстанції також дійшов висновку, що за умовами Положення та договору безвідсоткової цільової позики ОСОБА_6 зобов’язаний повернути всю отриману ним позику ДП НАЕК "Енергоатом ВП ХАЕС, що не позбавляє його права на звернення до ОСОБА_3 із вимогою про повернення на свою користь половини сплачених коштів за цим договором.

Такий висновок апеляційного суду ґрунтується на законі.

Відповідно до ч.3 ст.61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Оскільки договір безвідсоткової цільової позики на придбання житла було укладено за час перебування ОСОБА_3 та ОСОБА_6 у шлюбі та в інтересах сім’ї, то право власності на отримані за цим договором кошти виникло в обох із подружжя, а отже і квартира стає об’єктом права їх спільної сумісної власності.

Таким чином, доводи касаційної скарги про безпідставність задоволення первісного позову в частині визнання за ОСОБА_3 та ОСОБА_6 права власності на квартиру АДРЕСА_1, в рівних частках - по Ѕ частини за кожним не заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 4 ст. 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Таким чином, обов’язок повернення коштів, отриманих ОСОБА_6 для придбання квартири в інтересах сім’ї лежить крім позичальника ОСОБА_6 також і на його колишній дружині ОСОБА_3

Той факт, що в подальшому позика самостійно погашена одним із подружжя, на розмір його частки не впливає, а може бути лише підставою для регресної вимоги до другого із подружжя.

Крім того, питання щодо погашення боргів подружжя за зобов?язаннями, що виникли в інтересах сім?ї ( ч. 4 ст. 65 СК України) може бути вирішено при поділі майна подружжя.

З огляду на викладене, рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 335, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 25 серпня 2010 року та рішення апеляційного суду Хмельницької області від 6 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.