Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Іваненко Ю.Г., Горелкіної Н.А., Завгородньої І.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення порушень права власності на земельну ділянку, відновлення межових знаків та позовом ОСОБА_5 до Манявської сільської ради, ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування рішення сільської ради, державного акта, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 30 січня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 квітня 2013 року,

У червні 2010 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про усунення порушень права власності на земельну ділянку, відновлення межових знаків.

У березні 2011 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Манявської сільської ради, ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування рішення сільської ради, державного акта.

Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 30 січня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 квітня 2013 року, позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_5 відновити межові знаки між земельною ділянкою, яка належить йому на підставі договору купівлі-продажу від 15 квітня 2011 року та земельною ділянкою ОСОБА_4, яка належить їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 24 березня 2008 року та розміщена в урочищі "Горби" с. Манява Богородчанського району.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, матеріали справи повернути на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційних скарг, суд касаційної інстанції дійшов до висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 30 січня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 квітня 2013 року, оскільки судові рішення законні та обґрунтовані.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Крім того, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтею 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 30 січня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.