Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Горелкіної Н.А.

суддів: Євграфової Є.П., Іваненко Ю.Г.,

Журавель В.І., Ситнік О.М.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ПриватБанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ПП "Вулкан", третя особа: Черкаська міська рада про звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "ПриватБанк" на ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 26 січня 2011 року,

У серпні 2009 року ПАТ "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом, в якому просило у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №СS22GА00000009 від 03 серпня 2008 року у розмірі 1 568914,90 доларів США звернути стягнення на будинок загальною площею 1267,4 кв.м, який розташований у АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ "ПриватБанк" з укладанням від імені ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру права власності, а також з наданням банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Крім того, позивач просив виселити відповідачів, які зареєстровані та проживають у цьому будинку, зі зняттям їх з реєстраційного обліку у ВГІРФО УМВС Украхни в м. Черкаси та стягнути судові витрати.

Свої вимоги ПАТ "ПриватБанк" обґрунтовувало тим, що відповідно до укладеного договору № СS22GА00000009 від 03 серпня 2008 року ОСОБА_3 отримав кредит у сумі 1 800 022,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 03 серпня 2017 року. Погашати кредит зобов’язався щомісяця у сумі 25 971,43 долара США.

В забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_3 за кредитним договором, 03 серпня 2007 року між банком та ПП "Вулкан-2" укладено договір іпотеки № СS22GА00000009, згідно з умовами якого останнім передано в іпотеку нерухоме майно, що складається з нежитлового приміщення № 218-220 за вказаною вище адресою.

Позивач зазначав, що взяті на себе зобов’язання за кредитним договором ОСОБА_3 порушив, не дотримується графіку погашення кредиту, що сприяє виникненню простроченої заборгованості, а тому банк ставить питання про дострокове стягнення заборгованості станом на 19 березня 2009 року в сумі 1 568 914, 90 доларів США.

Заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 серпня 2010 року позов задоволено частково. Звернено стягнення заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ "ПриватБанк" за кредитним договором №СS22GА00000009 від 03 серпня 2008 року в сумі 1 568 914, 90 доларів США, що еквівалентно 12 080 644,73 грн. на предмет іпотеки за договором іпотеки № СS22GА00000009 від 03 серпня 2007 року, на належне ПП "Вулкан-2" нежитлове приміщення загальною площею 1267,4 кв.м, розташоване по бул. Шевченка,218-220 у м. Черкаси. Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом його продажу ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладанням від імені ПП "Вулкан-2" договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем з початковою ціною згідно незалежної експертної оцінки, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 26 січня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано та закрито провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України.

У касаційній скарзі, поданій через свого представника ОСОБА_6, ПАТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, залишити в силі заочне рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 серпня 2010 року, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України, апеляційний суд виходив із положень ст. 16 ЦПК України, згідно з якою не допускається об’єднання в одне провадження вимог, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства. При цьому, суд закрив провадження у справі повністю, як в частині вимог до юридичної особи, так і в частині вимог до фізичних осіб.

Проте з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитися не можна, оскільки вони ґрунтуються на неправильному застосуванні норм процесуального права.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд, у першу чергу, повинен з’ясувати, чи підлягає справа розгляду за правилами цивільного судочинства, чи не будуть порушені вимоги ст. 16 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України та роз’яснень, викладених в абз. 1 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" (v0002700-09) , вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за чч. 1 і 2 ст. 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) (ст. 17) або Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) (ст. ст. 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Вирішуючи спір у порядку цивільного судочинства, суд першої інстанції зазначених положень не врахував і не звернув уваги на те, що в одне провадження об’єднані вимоги юридичної особи – ПАТ КБ "ПриватБанк" до іншої юридичної особи – ПП "Вулкан-2", які виникли з укладеного ними кредитного договору та підлягають розгляду в порядку господарського судочинства (ст. 12 ГПК України), і позов юридичної особи до фізичних осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що виник з окремих договорів поруки від 03 серпня 2007 року, які згідно з положеннями ст. 543 ЦК України можуть бути самостійним і окремим предметом позову.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ПАТ "ПриватБанк" було заявлено позов до ОСОБА_4 про визнання дійсним договору іпотеки, до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, до ПП "Вулкан-2" про звернення стягнення заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ "ПриватБанк" за кредитним договором на належне ПП "Вулкан-2" нежитлове приміщення загальною площею 1267,4 кв.м, а також до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про їх виселення із цього приміщення.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 травня 2010 року позовні вимоги в частині визнання дійсним договору іпотеки № СS22GА00000009 від 03 серпня 2007 року, укладеного між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4, залишено без розгляду.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов банку підлягає частковому задоволенню і рішенням від 25 серпня 2010 року звернув стягнення заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ "ПриватБанк" за кредитним договором на предмет іпотеки та встановив спосіб його реалізації.

Разом з тим, місцевим судом не вирішено питання щодо решти вимог ПАТ "ПриватБанк" і до інших відповідачів, а саме про стягнення заборгованості з ОСОБА_3, про виселення ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з житлового приміщення, що має бути реалізоване за рішення суду. Рішення з цього приводу судом першої інстанції не постановлено.

Нормами ч. 1 ст. 310 ЦПК України передбачено скасування рішення суду першої в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі з підстав, визначених ст. 205 цього Кодексу.

Втім, скасувавши рішення місцевого суду і закривши повністю провадження у справі, апеляційний суд доводів апеляційної скарги не перевірив, не зазначив передбачених нормами процесуального закону правових підстав. Наведені підстави стосуються лише позову до юридичної особи ПП "Вулкан-2" щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, хоча вимоги заявлялись і до фізичних осіб ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв’язку із чим вона підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 342,344 345 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ПриватБанк" задовольнити частково.

Ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 26 січня 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.