6-19564св11 Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - 28.09.2011 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Оптима-Лізинг", публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна", закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Галактика", ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Оптима-Лізинг" на рішення апеляційного суду м. Києва від 6 квітня 2011 року, –

Позивач звернувся до місцевого суду із вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 24 травня 2009 року о 9:00 год. по вул. Братиславській у м. Києві сталася дорожньо-траспортна пригода (далі – ДТП) з вини водія ОСОБА_4, який керував автомобілем RENAULT (державний номер НОМЕР_1), що належав товариству з обмеженою відповідальністю "Оптима-Лізинг" (далі - ТОВ "Оптима-Лізинг"). У результаті ДТП автомобілю позивача, PEUGEOT-308 (державний номер НОМЕР_2) завдано матеріальну шкоду в сумі 71380,60 грн. Крім того, позивач вважає, що зазнав моральних страждань та просить стягнути з ТОВ "Оптима-Лізинг", як власника джерела підвищеної небезпеки 71380,60 грн. для відшкодування матеріальної шкоди та 30000,00 грн. для відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 15 червня 2010 року позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Галактика" (далі – ЗАТ "СК "Галактика") на користь ОСОБА_3 25500,00 грн. страхового відшкодування. Присуджено до стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 45880,60 грн. матеріальної шкоди, 3000,00 грн. моральної шкоди. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 6 квітня 2011 року рішення місцевого суду скасовано в частині стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 в розмірі 45880,60 грн. та судових витрат та ухвалено нове рішення в цій частині. Присуджено до стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 22940,30 грн. матеріальної шкоди. Присуджено до стягнення з ТОВ "Оптима-Лізинг" на користь ОСОБА_3 22940,30 грн. матеріальної шкоди. Вирішено питання розподілу судових витрат. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі заявник порушив питання про скасування рішення апеляційного суду в частині задоволення позовних вимог до ТОВ "Оптима-Лізинг", мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Відповідно до статей 213, 214 ЦПК України рішення суду має бути законним та обґрунтованим і стосуватися, зокрема, питань: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судові рішення у справі ухвалено всупереч цим нормам.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_4 є особою, котра на правовій підставі володіла автомобілем RENAULT (державний номер НОМЕР_1) на час ДТП, тому він повинен відшкодувати ОСОБА_3 матеріальну й моральну шкоду.

Апеляційний суд, частково скасовуючи рішення місцевого суду й частково задовольняючи позов, виходив із того, що шкода, завдана позивачу, має відшкодовуватися в солідарному порядку ТОВ "Оптима-Лізинг" як власником транспортного засобу та ОСОБА_4 як особою, котра керувала автомобілем і винна в порушенні п.п. 2.3.(б), 12.1., 12.3 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) , що призвело до ДТП.

З висновками судів повністю погодитися не можна на таких підставах.

За положеннями ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов’язана відшкодувати її на загальних підставах. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 цього Кодексу шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків (ч. 1 ст. 1172 ЦК України).

Судом установлено, що 24 травня 2009 року о 9:00 год. по вул. Братиславській у м. Києві сталася ДТП за участю автомобілів RENAULT (державний номер НОМЕР_1) під керуванням ОСОБА_4, що належить ТОВ "Оптима-Лізинг" та PEUGEOT-308 (державний номер НОМЕР_2) під керуванням ОСОБА_3, який належить йому на праві власності. Унаслідок ДТП автомобіль PEUGEOT-308 зазнав механічних пошкоджень.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 19 червня 2009 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме, встановлено порушення ОСОБА_4 п.п. 2.3.(б), 12.1., 12.3 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) , що призвело до ДТП.

Відповідно до Звіту про оцінку автомобіля PEUGEOT-308 (державний номер НОМЕР_2) від 3 вересня 2009 року сума матеріального збитку, заподіяного власнику цього автомобіля становить 71380,60 грн.

Згідно з полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС7514485 ТОВ "Оптима-Лізинг" уклало з ЗАТ "СК "Галактика" договір страхування цивільно-правової відповідальності власника автомобіля RENAULT (державний номер НОМЕР_1) на період з 9 квітня 2009 року по 8 квітня 2010 року з лімітом відповідальності 25500,00 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог ОСОБА_3, ТОВ "Оптима-Лізинг" зазначило, що автомобіль RENAULT (державний номер НОМЕР_1) був переданий на підставі договору прокату від 15 квітня 2009 року № НОМЕР_3 ВАТ "Страхова компанія "Універсальна", і оскільки згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія АД № 497714 від 24 травня 2009 року та пояснень ОСОБА_4, який керував автомобілем RENAULT (державний номер НОМЕР_1), останній є працівником ВАТ "СК "Універсальна", питання майнової відповідальності має вирішуватися за умови з’ясування наявності трудових відносин між ОСОБА_4 та ВАТ "СК "Універсальна".

Разом із тим, місцевим судом встановлено на підставі довідок ПАТ "СК "Універсальна", що ОСОБА_4 в трудових відносинах із ПАТ "СК "Універсальна" не перебував, а також те, що договір прокату чи оренди вказаного автомобіля RENAULT (державний номер НОМЕР_1) між ТОВ "Оптима-Лізинг" та ВАТ "СК "Універсальна" не укладався, та відповідні розрахункові операції (платежі) за користування автомобілем не здійснювались.

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв’язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.

З урахуванням встановлених у справі обставин та вимог матеріального права суду необхідно було, перш за все, з’ясувати винну в ДТП особу чи осіб.

Усупереч цьому, задовольняючи частково позовні вимоги, суди обох інстанцій на підставі одних і тих самих обставин справи дійшли різних висновків та ухвалили різні судові рішення.

Проте під час розгляду цієї справи місцевий суд не встановив, на яких законних підставах ОСОБА_4 керував автомобілем RENAULT (державний номер НОМЕР_1).

Таким чином, не встановивши законного володільця автомобіля RENAULT (державний номер НОМЕР_1) на час скоєння ДТП, не з’ясувавши характер правовідносин між ТОВ "Оптима-Лізинг" та ВАТ "Страхова компанія "Універсальна", а також хто і на якій підставі передав ОСОБА_4 автомобіль в управління, суд не з’ясував дійсних обставин справи, характеру спірних правовідносин і те, якою правовою нормою ці відносини регулюються.

На вказані порушення не звернув уваги й суд апеляційної інстанції. При цьому апеляційний суд, покладаючи частково відповідальність на власника автомобіля ТОВ "Оптима-Лізинг", не з’ясував, у чому полягає його вина в завданій шкоді, та не навів норм матеріального права для застосування до останнього цивільно-правової відповідальності солідарно за спричинену шкоду. Якщо ТОВ "Оптима-Лізинг" повинно відповідати як власник транспортного засобу, суд не встановив, у чому полягає його недбалість і яким чином останній сприяв неправомірному заволодінню ОСОБА_4 автомобілем RENAULT (державний номер НОМЕР_1).

З огляду на викладене судові рішення не можна вважати законними й обґрунтованими. Неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення спору, а тому касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої та апеляційної інстанцій відповідно до вимог ч. 2 ст. 338 ЦПК України скасувати, а справу передати на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптима-Лізинг" задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 15 червня 2010 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 6 квітня 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.