Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.,

суддів: Кадєтової О.В., Мостової Г.І.,

Наумчука М.І., Остапчука Д.О.,

розглянувши цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТехНова" в інтересах комунального енергогенеруючого підрозділу "Чернігівська ТЕЦ" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за теплопостачання, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 січня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 9 березня 2011 року,

У грудні 2010 року комунальний енергогенеруючий підрозділ "Чернігівська теплоелектроцентраль" звернувся до суду в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТехНова" з указаним позовом. Зазначав, що відповідачам надавались послуги з опалення житлової площі, однак вони плату за них не вносять, внаслідок чого утворилась заборгованість. Посилаючись на викладені обставини просив задовольнити позов.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 січня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 9 березня 2011 року, позов задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТехНова" в інтересах комунального енергогенеруючого підрозділу "Чернігівська ТЕЦ" заборгованість за отримані послуги з теплопостачання в сумі 2273 грн. 62 коп. Вирішено питання про стягнення судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити позов без розгляду.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно ухваленого судом першої інстанції рішення предметом розгляду був позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТехНова" в інтересах комунального енергогенеруючого підрозділу "Чернігівська ТЕЦ" (а. с. 24).

На рішення у справі саме за таким позовом апеляційним судом була прийнята апеляційна скарга та призначена справа до розгляду колегією суддів (а. с. 43, 45).

Разом з тим, у постановленій апеляційним судом за результатами розгляду апеляційної скарги ухвалі зазначено про те, що розглядалася справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТехНова".

Виходячи з наведеного, суди вважали позивачем у цій справі різних осіб.

У позовній заяві взагалі не вказано хто є позивачем і відповідачем у справі, а осіб, які беруть участь в розгляді справи, названо заявником та боржником, що не відповідає положенням ст. ст. 26, 30 ЦПК України.

Із змісту позовної заяви випливає, що вона подана комунальним енергогенеруючим підрозділом "Чернігівська теплоелектроцентраль" в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТехНова", а не цим товариством в інтересах комунального енергогенеруючого підрозділу "Чернігівська ТЕЦ", як помилково вважав суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом (1618-15) , звертатися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Яким законом передбачене право на подання комунальним енергогенеруючим підрозділом "Чернігівська теплоелектроцентраль" позову в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТехНова" у позовній заяві не вказано.

Виходячи із підстав і предмету позову, наведених в ньому обставин, чинне законодавство не передбачає можливості подання такого позову одним господарюючим суб’єктом в інтересах іншого.

При прийнятті позовної заяви суд першої інстанції не звернув уваги на невідповідність форми і змісту позовної заяви вимогам закону, а при розгляді справи неправильно визначив суб’єктний склад її учасників.

Судом встановлено, що власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3, а ОСОБА_4 користується нею як член сім’ї власника.

В разі, коли жиле приміщення належить особі на праві власності, то учасником правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг щодо такого приміщення є саме ця особа (ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"). Участь інших осіб, які проживають у жилому приміщенні, у таких витратах визначається його власником і обов’язки по оплаті вказаних послуг виникають у них лише перед останнім (ст. 156 ЖК України).

При стягненні з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в солідарному порядку заборгованості за отримані послуги з теплопостачання судом ця обставина не врахована.

Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін суд апеляційної інстанції допущених судом першої інстанції помилок не усунув.

Допущені судами при розгляді справи порушення норм процесуального права (ст. 10 ЦПК України) унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для її правильного вирішення, тому рішення судів першої та апеляційної інстанції не можуть вважатись законними і обґрунтованими та в силу ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню, з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 січня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 9 березня 2011 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.