Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Юровської Г.В.

суддів: Мазур Л.М., Маляренка А.В.,

Матвєєвої О.А., Писана Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, третя особа: Товарна біржа "Катеринославська", про визнання договору частково недійсним та усунення перешкод у користуванні шляхом вселення, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 березня 2011 року,

У листопаді 2001 року ОСОБА_3. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу будинку АДРЕСА_2 частково недійсним в частині покупця, вважати покупцями її та відповідачку ОСОБА_4, визнати за ОСОБА_3. право власності на Ѕ частину цього будинку та усунення перешкод у користуванні шляхом вселення у вищезазначений будинок.

У травні 2009 року ОСОБА_3. остаточно уточнила свої позовні вимоги і просила суд визнати частково недійсним в частині покупця договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_2 від 23 жовтня 1998 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, посвідчений Товарною біржею "Катеринославська", та вважати, що за цим договором ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_3. та ОСОБА_4. купили домоволодіння АДРЕСА_2, а також усунути перешкоди у користуванні шляхом вселення її в АДРЕСА_2.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 9 вересня 2010 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, третя особа: Товарна біржа "Катеринославська", про визнання договору частково недійсними та усунення перешкод у користуванні шляхом вселення задоволено.

Визнано частково недійсним, в частині покупця, договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 23 жовтня 1998 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, посвідчений Товарною біржею "Катеринославська", та зазначено, що за даним договором ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 купили незакінчений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_2, розташований на земельній ділянці площею 1162 кв.м..

Усунуто перешкоди в користуванні нерухомим майном та вселено ОСОБА_3 в житловий будинок АДРЕСА_2.

Стягнуто з ОСОБА_4 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 136,20 грн. судового збору на користь держави.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 березня 2011 року рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 9 вересня 2010 року скасовано.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання договору частково недійсним та усунення перешкод у користуванні шляхом вселення відмовлено.

У касаційній скарзі заявниця порушує питання про скасування рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 березня 2011 року, мотивуючи свої доводи неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням судом норм процесуального права, та просить залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали цивільної справи, касаційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив із того, що відповідачка ОСОБА_4 є донькою позивачки ОСОБА_3., якій належала квартира АДРЕСА_1, яку вона 12 серпня 1998 року продала ОСОБА_9 за 7400 доларів США, і за ці кошти 23 жовтня 1998 року на Товарній біржі "Катеринославській" укладено договір купівлі-продажу незавершеного будівництвом будинку по АДРЕСА_2 з ОСОБА_10, в якому покупцем була зазначена лише відповідачка ОСОБА_4.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв?язку з неповним з?ясуванням обставин, що мають значення для справи, та порушенням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Із матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції, яким скасовано рішення суду першої інстанції, ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права.

Апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_3 з урахуванням уточнень позову у травні 2009 року, що позивач право власності на спірний добудований будинок не має, оскільки покупець право власності на нього не оформила, а за оспорюваним договором купівлі-продажу об?єктом купівлі-продажу був незакінчений будівництвом житловий будинок.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч.3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.