Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Леванчука А.О., Маляренка А.В., Писаної Т.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок і земельний пай у порядку спадкування за законом, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 травня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 13 травня 2013 року,

У березні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок і земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 травня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 13 травня 2013 року, позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом після смерті його сина ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на Ѕ частину спадкового майна, у вигляді - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1, що належав померлому на праві власності, на Ѕ частку права на земельну частку (пай) із земель, що перебували у колективній власності колишнього КСП "Україна", що належала померлому на підставі сертифіката про право на земельну частку (пай), виданого на підставі розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації № 546 від 29 серпня 2001 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить вказані судові рішення скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У поданих до суду запереченнях на касаційну скаргу представник ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, у процесі розгляду справи судами не порушені норми матеріального та процесуального права, а тому ці судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - відхилити.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_2 не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, вірно виходив із того, що ОСОБА_1 як батько ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, є спадкоємцем першої черги і має право на Ѕ частину спадкового майна, яке належало померлому сину. Іншу Ѕ частину спадкового майна фактично прийняла дружина померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_2

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Отже, оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому їх слід залишити без змін, а касаційну скаргу - відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 травня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 13 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.