6-6464св10 Про стягнення заборгованості зі сплати аліментів - 28.09.2011 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості із сплати аліментів, пені, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 15 квітня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 4 листопада 2010 року,

У серпні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що відповідач неналежним чином сплачує аліменти на утримання їх сина, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, розмір яких визначено рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 5 серпня 1992 року. Просила суд стягнути із ОСОБА_4 на її користь 3 072 грн. 02 коп. заборгованості зі сплати аліментів за період з січня 2003 року до вересня 2008 року, 10 414 грн. 08 коп. пені за прострочення сплати аліментів.

рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 15 квітня 2010 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 4 листопада 2010 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 2 204 грн. 62 коп. заборгованості зі сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та 3000 грн. неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, 52 грн. 04 коп. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 600 грн. витрат на правову допомогу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_3, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що з січня 2003 року до вересня 2008 року ОСОБА_4 не у повному обсязі сплачував позивачці аліменти на утримання їх сина, ОСОБА_5, внаслідок чого утворилась заборгованості у розмірі 3 072 грн. 02 коп.

Суд дійшов висновку, що відповідач не повинен сплачувати заборгованість за 2003 рік у розмірі 867 грн. 40 коп., оскільки СК України (2947-14) , який поширюється на спірні правовідносини, набрав чинності з 1 січня 2004 року. Крім того, судом на підставі ч. 2 ст. 196 СК України зменшено розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів з 12 639 грн. 48 коп. до 3000 грн.

Однак з висновками судів повністю погодитися не можна.

Згідно з чч. 1,2 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце ( рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року (v001p710-99) у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).

Відповідно до ст. 92 КпШС України аліменти сплачуються в добровільному порядку особисто особою, яка зобов'язана платити аліменти, або через власника або уповноважений ним орган за місцем її роботи чи одержання нею пенсії, стипендії Добровільний порядок сплати аліментів не виключає права стягувача аліментів у будь-який час звернутися з заявою про стягнення аліментів до суду.

Розмір заборгованості по аліментах обчислюється державним виконавцем, а при наявності спору питання про розмір заборгованості вирішується судом. Стягнення заборгованості повинно провадитися незалежно від досягнення повноліття особою, на утримання якої були присуджені аліменти (чч. 4, 5 ст. 93 КпШС України).

Із матеріалів справи убачається та установлено судом, що рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 5 серпня 1992 року стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання їх сина, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 25 % мінімальної заробітної плати, починаючи з 28 липня 1992 року до повноліття дитини. Згідно з довідкою-розрахунком та постановою державного виконавця Інгулецького відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції від 8 вересня 2008 року відповідач має заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 3 072 грн. 02 коп. за період з січня 2003 року до вересня 2008 року (а.с. 5-7).

Суди першої та апеляційної інстанцій на зазначене уваги не звернули та не врахували, що заборгованість зі сплати аліментів, яка виникла у 2003 році, підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_3 згідно з положеннями КпШС України (2006-07) .

Оскільки судами обставини справи встановлено повно й правильно, але не застосовано закон, який поширюється на відносини, які виникли між сторонами, ухвалені у справі судові рішення в частині позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів підлягають зміні.

рішення суду першої інстанції в частині стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів є законним та обґрунтованим, оскільки судом враховано матеріальний та сімейний стан ОСОБА_4 та правомірно на підставі ч. 2 ст. 196 СК України зменшено розмір неустойки.

Керуючись ст. ст. 336, 341, 346 ЦПК, ст. 92, 93 КпШС України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 15 квітня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 4 листопада 2010 року в частині позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів змінити.