Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2011 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого - Ткачука О.С.,
суддів: Леванчука А.О., Савченко В.О., Умнової О.В., Фаловської І.М., -
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на рішення Апеляційного суду м. Києва від 6 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про внесення змін до кредитного договору та за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про розірвання договору, стягнення боргу за кредитним договором шляхом звернення на предмет іпотеки,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом, який мотивував тим, що відповідачем неправомірно, у порушення вимог чинного законодавства надано йому кредит в іноземній валюті.
Восени 2008 року курс долара США значно зріс, відтак він повинен закуповувати долари США для погашення кредиту на вкрай невигідних для нього умовах, що є, на думку позивача, істотною зміною обставин кредитного договору укладеного між публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2.
У листопаді 2009 року публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") звернулося із зустрічним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про розірвання кредитного договору, стягнення боргу за договором шляхом звернення на предмет іпотеки, в якому просили розірвати кредитний договір та стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитом в сумі 641 882 грн. 7 коп., з відсотками за користування кредитом – 82 493 грн. 23 коп., пеню за прострочення сплати кредиту – 47 334 грн. 6 коп., пеню за прострочення сплати відсотків за користування кредитом – 125 977 грн., судові витрати – 1820 грн.
Також банк просив в рахунок погашення боргу за кредитом звернути стягнення на нерухоме майно: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1. Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів. За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки задовольнити вимоги.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 1 квітня 2010 року в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено частково.
Розірвано кредитний договір від 5.03.2008 року, укладений між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" суму заборгованості за кредитним договором з урахуванням заборгованості по відсотках та пені –897 689 грн. 3 коп.
Звернуто стягнення на нерухоме майно (предмет іпотеки) – трикімнатну квартиру АДРЕСА_1.
Вирішено за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки задовольнити вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення заборгованості солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за кредитним договором з урахуванням заборгованості по відсоткам та пені у сумі 897 689 грн. 03 коп.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 6 грудня 2010 року скасовано рішення Печерського районного суду м. Києва від 1 квітня 2010 року в частині зустрічних позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про звернення стягнення на предмет іпотеки, нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_1 та ухвалено в цій частині нове рішення.
Відмовлено Публічному акціонерному товариству "Райффайзен Банк Аваль" у задоволенні зустрічного позову до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_1. В решті рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі ПАТ "Райффазен Банк Аваль" порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції і залишення без змін рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині звернення стягнення на нерухоме майно (предмет іпотеки) та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову у вказаній частині, апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції фактично здійснив стягнення в подвійному розмірі, відтак це є порушенням прав позивача за первісним позовом.
Проте, з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи.
Пунктом 3 статті 213 ЦПК України передбачено, що суд має повно та всебічно з’ясувати обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідити всі докази в їх сукупності. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Статтею 590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов’язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов’язання.
Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.
Відповідно до ст. 47 Закону України "Про іпотеку" закріплено черговість розподілу коштів отриманих від реалізації предмету іпотеки. Так, згідно вищезазначеної статті, основна частина коштів отриманих від реалізації іпотечного майна направляється на задоволення вимог іпотекодержателів та інших кредиторів боржника, які мають зареєстровані у встановленому законодавством порядку права чи вимоги на реалізоване майно.
П.п. а п. 6.2 договору іпотеки, що був укладений між публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 передбачено, що іпотекодержатель має право задовольнити із вартості предмета іпотеки всі фактичні вимоги негайно після несплати іпотекодавцем-позичальниокм іпотекодержателю будь-якої суми у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в кредитному договорі.
Відповідно до п. 9.3 кредитного договору укладеного між публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2, позичальник зобов’язаний виконати вимогу кредитора про дострокове погашення грошових зобов’язань за кредитним договором протягом не більше 30 календарних днів з моменту її пред’явлення. Уразі невиконання позичальником цієї вимоги кредитом має право звернути стягнення за будь-яким з договорів забезпечення.
За таких обставин, апеляційний суд помилково прийшов до висновку, що даний вид стягнення є подвійним, внаслідок чого порушуються права позивача, оскільки зобов’язання по погашенню суми боргу виконується за рахунок коштів, які будуть отриманні від реалізації предмета іпотеки.
У той же час, суд апеляційної інстанції не перевірив обставини справи щодо не встановлення початкової вартості предмета іпотеки, а також виконання судом першої інстанції обов’язку щодо перевірки дотримання процедури звернення стягнення на предмет іпотеки.
Зокрема до ст. 39 ЗУ "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду має зазначитися початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
За таких обставин рішення апеляційної інстанції підлягає скасуванню із направленням справи на новий апеляційний розгляд.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити частково.
Рішення Апеляційного суду м. Києва від 6 грудня 2010 року скасувати, справу направити на новий розгляд до Апеляційного суду м. Києва.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.С. Ткачук Судді: А.О. Леванчук В.О. Савченко О.В. Умнова І.М. Фаловська