6-4354св11 Про відновлення межі та визначення порядку користування земельною ділянкою - 28.09.2011 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відновлення межі та визначення порядку користування земельною ділянкою, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Чемеровецького районного суду від 17 серпня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 16 грудня 2010 року

У квітні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4, просила відновити межу, яка поділяє земельні ділянки за АДРЕСА_2 і АДРЕСА_1 згідно земельно-кадастрової документації Шидловецької сільської ради, а також призначити будівельно-технічну експертизу для визначення межі. Свої позовні вимоги мотивувала тим, що між сусідніми земельними ділянками, якими користуються сторони, відсутня чітка межа, що призводить до конфліктів.

Рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 17 серпня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 16 грудня 2010 року, позов задоволено. Встановлено фактичний розмір земельних ділянок АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 для обслуговування господарств ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на спірній ділянці межі між господарськими будівлями, розміри між точками "б" та "в", які необхідно встановити на віддаль 1,01 м, між точками "д" та "г", які необхідно встановити на віддаль – 0,67 м., між точками "з" та "и", які необхідно встановити на віддаль – 0,61 м., між точками "к" та "і", які необхідно встановити на віддалі - 0,53 м., між точками "н" та "о", які необхідно встановити на віддаль 1,59 м.. між точками "р" та "п", які необхідно встановити на віддалі – 1,48 м., між точками "у" та "ф", які необхідно встановити на віддалі 1, 33м, між точками "ц" та "х", які необхідно встановити на віддалі - 1,23м. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати на проведення експертизи в сумі 2500 грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржувані судові рішення у справі з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із висновку будівельно-технічної експертизи № 939/010, проведеної на підставі ухвали суду від 14 квітня 2010 року, якою визначено порядок користування земельними ділянками, які перебувають у користуванні ОСОБА_4 - 0, 20 га та ОСОБА_3 – 0, 14 га.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 158 ЗК України з емельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Згідно статті 107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Судом установлено, що фактична площа земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, якою користується власник домоволодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_4 становить 0,2398 га, а площа земельної ділянки, якою користується власник домоволодіння АДРЕСА_2 ОСОБА_3 – 0,14 га, що підтверджується довідками Шидловецької сільської ради відповідно № 393 від 1 червня 2010 року та № 393 від 1 червня 2010 року.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно із актом узгоджувальної комісії Шидловецької сільської ради від 27 жовтня 2009 року у фактичному користуванні ОСОБА_3 перебуває 0, 16 га, а щодо ОСОБА_4 такі дані не зазначено.

Таким чином, визначені у письмових доказах розміри земельних ділянок, які перебувають у користуванні сторін, не співпадають із розмірами земельних ділянок, які зазначено у висновку судової будівельно-технічної експертизи.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суди всупереч ст. ст. 213, 214 ЦПК України неналежним чином не з'ясували зміст позовних вимог ОСОБА_3, оскільки у позовній заяві нечітко викладено підстави та зміст позовних вимог; не уточнили, що просить позивач: визначити межі чи відновити межі земельних ділянок і не визначили орган, який має вирішувати спір. Суд не визначився у достатньому обсязі із характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає до них застосуванню.

Перевіряючи в апеляційному порядку законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, зокрема, що земельна ділянка відповідача збільшена в розмірі на 0,01 га, а земельна ділянка ОСОБА_3 на 0,02 га, що суперечить наданим сільською радою довідкам та висновку експертизи, експерт не провів належної прив?язки земельної ділянки на місцевості до геодезичного знака або до сусідньої приватизованої земельної ділянки ОСОБА_5, не дав оцінки іншим доказам, крім висновку експерта; в ухвалі не зазначив конкретних обставин і фактів, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки допущені порушення норм процесуального права унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, судові рішення необхідно скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, з підстав передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись статтями 335, 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Чемеровецького районного суду від 17 серпня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 16 грудня 2010 року скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.