Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Сімоненко В.М.,

суддів: Амеліна В.І., Нагорняка В.О.,

Олійник А.С., Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням та вселення, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Чернігівської області від 25 лютого 2011 року

Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 11 січня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано ОСОБА_4 таким, що втратив право користування належній ОСОБА_3 на праві приватної власності квартирою АДРЕСА_1. У задоволені зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 25 лютого 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове. У позові ОСОБА_3 відмовлено. Позов ОСОБА_4 задоволено частково. Вселено ОСОБА_4 у жиле приміщення – квартиру АДРЕСА_1. Зобов'язано ОСОБА_3 надати ОСОБА_4 ключі від замків вхідних дверей квартири АДРЕСА_1. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3, апеляційний суд виходив з того, що на час подання нею позову до суду ОСОБА_4 був зареєстрований у квартирі та мав право користуватися нею як член сім?ї власника квартири, а також не сплинув річний строк, визначений ч. 2 ст. 450 ЦК України.

Із матеріалів справи вбачається, що звертаючись у грудні 2010 року до суду із зазначеним позовом, свої вимоги ОСОБА_3 обґрунтовувала тим, що відповідач ОСОБА_4 з 28 січня 2010 року не проживає в спірній квартирі.

Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України з урахуванням положень ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.

Згідно із ч. 4 ст. 156 ЖК Української РСР припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Аналіз змісту вказаних правових норм дає підстави для висновку про те, що положення ч. 2 ст. 450 ЦК України поширюється і на тих членів сім'ї власника житла, які припинили з ним сімейні відносини.

З огляду на викладене, рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують висновки суду, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 335, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення апеляційного суду Чернігівської області від 25 лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.