Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О., суддів: Євграфової Є.П.,Коротуна В.М., Завгородньої І.М.,Ситнік О.М., розглянувши заяву ОСОБА_6 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про припинення та визнання права власності на Ѕ частину будинку з побутово-господарськими будівлями та стягнення грошової компенсації; за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення грошової компенсації за належну частку у праві спільної власності та припинення права власності на Ѕ частину житлового будинку з побутово-господарськими будівлями,

ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом, у якому вказувала, що вона з сестрою ОСОБА_7 є співвласниками житлового будинку № 118 з прилеглими побутово-господарськими будівлями по АДРЕСА_1 у рівних частинах.

У зв'язку з тим, що виділ у натурі частки із спільного майна неможливий, просила припинити право власності ОСОБА_7 на Ѕ частину спірного житлового будинку, визнати за нею право власності на вказану Ѕ частину будинку та стягнути з позивачки на користь ОСОБА_7 грошову компенсацію вартості Ѕ частини житлового будинку у розмірі 8605 грн. 50 коп.

ОСОБА_7 звернулась до суду із зустрічним позовом, у якому посилаючись на положення статей 356, 364 ЦК України, просила стягнути з ОСОБА_6 на її користь грошову компенсацію у розмірі 101 298 грн. 50 коп. вартості її частки у житловому будинку АДРЕСА_1 та припинити її право власності на Ѕ частину спірного житлового будинку.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 червня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_7 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 грошову компенсацію вартості її частки у житловому будинку АДРЕСА_1, у розмірі 101 298 грн. 50 коп. Припинено право ОСОБА_7 на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 з побутово-господарськими будівлями, по АДРЕСА_1. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 25 вересня 2012 року рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 червня 2012 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_6 та у зустрічному позові ОСОБА_7 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 березня 2013 року рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 25 вересня 2012 року скасовано, рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 червня 2012 року залишено в силі.

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_6 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 березня 2013 року, подана з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме: ч. 2 ст. 183, частин 1, 2 ст. 364 ЦК України.

Як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник наводить:

ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 жовтня 2012 року, постановлену за результатами розгляду справи за позовом про стягнення грошової компенсації вартості частки у спільному майні;

ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 квітня 2012 року, постановлену за результатами розгляду справи за позовом про стягнення грошової компенсації за частку житлового будинку.

Згідно зі ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах та встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Відповідно до п. 7 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 30 вересня 2011 року (v0011740-11) "Про судову практику застосування статей 353- 360 Цивільного процесуального кодексу України" постановлення касаційною інстанцією ухвали про скасування рішення судів нижчих інстанцій із передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі й застосування норм матеріального права для вирішення спору по суті, тому відповідні ухвали не можуть бути предметом перегляду в порядку, передбаченому главою 3 розділу V ЦПК (1618-15) , і на них не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК.

Ухвалами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 жовтня 2012 року та від 11 квітня 2012 року судові рішення скасовано, справи передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вказані ухвали не можуть бути підставою перегляду в порядку, передбаченому главою 3 розділу V ЦПК (1618-15) .

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за заявою ОСОБА_6 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 березня 2013 року слід відмовити.

Керуючись статтями 353, 355, 360 ЦПК України, колегія суддів

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про припинення та визнання права власності на Ѕ частину будинку з побутово-господарськими будівлями та стягнення грошової компенсації; за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення грошової компенсації за належну частку у праві спільної власності та припинення права власності на Ѕ частину житлового будинку з побутово-господарськими будівлями відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.