Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого – Гвоздика П.О.

суддів: Горелкіної Н.А., Євтушенко О.І., Іваненко Ю.Г., Ситнік О.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, за касаційною скаргою ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_2, на додаткове рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 22 червня 2010 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 30 березня 2011 року,

У березні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначала, що з липня 2005 року по травень 2009 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 Від шлюбу мають дитину – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Оскільки відповідач покинув сім’ю, а дитина знаходиться на її утриманні, просила стягувати з ОСОБА_2 на її користь на утримання дитини аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн., а також в такій же сумі на її утримання, починаючи з дня пред’явлення позову.

Заочним рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 09 червня 2010 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі, що становить 2500 грн. щомісячно, починаючи з 03 березня 2010 року і до повноліття дитини.

Додатковим рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 22 червня 2010 року стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на її утримання в твердій грошовій сумі, що становить 2500 грн. щомісячно, починаючи з 03 березня 2010 року і до досягнення дитиною трьох років.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 30 березня 2011 року додаткове рішення суду першої інстанції змінено.

Зменшено розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, на її утримання з 2500 грн. до 1000 грн.

В решті додаткове рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та рішення апеляційного суду, посилаючись на їх необґрунтованість та неправильне застосування судами норм матеріального права й допущені при розгляді справи порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення аліментів на утримання позивача.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно із ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення судів не відповідають.

Задовольняючи позов в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на її утримання, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості позовних вимог.

Змінюючи додаткове рішення суду першої інстанції та зменшуючи розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 на її утримання з 2500 грн. до 1000 грн., суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 може надавати матеріальну допомогу позивачці в такому розмірі, оскільки має вищу юридичну освіту, працездатний, отримує заробітну плату в розмірі 3000 грн., за ним на праві власності зареєстровані два транспортні засоби марки CHRYSLER модель CHEROKEE, 2000 року випуску та марки LANCIA модель ALFA, 1988 року випуску.

Однак погодитись з висновком суду апеляційної інстанції повністю не можна.

Судами встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 8 липня 2005 року. Від шлюбу мають дитину – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після припинення шлюбних відносин між батьками знаходиться на утриманні матері.

Згідно з ч.ч.2,4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка-батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 працює в корпорації "Союз" на посаді радника виконавчого директора з окладом 3000 грн.

Заочним рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 09 червня 2010 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі, що становить 2500 грн. щомісячно, починаючи з 03 березня 2010 року і до повноліття дитини.

Докази про те, що відповідач має інший дохід, в матеріалах справи відсутні.

Суд апеляційної інстанції не мотивував, яким чином наявність у відповідача на праві власності двох автомобілів впливає на його спроможність сплачувати аліменти на дитину в розмірі 2500 грн. та дружину в розмірі 1000 грн.

За таких обставин рішення апеляційного суду м. Києва від 30 березня 2011 року підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_2, задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 30 березня 2011 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.