Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ТОВ "Агрофірма "Вісла" до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про витребування документів, визнання права на користування земельною ділянкою, заборону вчиняти дії, що порушують права орендаря; за зустрічним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ТОВ "Агрофірма "Вісла" про розірвання договору оренди земельної ділянки, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 1 березня 2011 року, рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 18 травня 2011 року,-

У листопаді 2009 року позивач звернувся із позовом до суду в якому просив витребувати від відповідачів документацію необхідну для укладення договору оренди земельної ділянки, визнати за ним право користування вказаною земельною ділянкою та заборонити відповідачам вчиняти дії, що порушують права орендаря земельної ділянки.

У свою чергу, у квітні 2010 року відповідачі звернулися із зустрічним позовом, в якому просили розірвати договір оренди землі, зобов’язати повернути земельну ділянку, стягнути кошти в розмірі 6673,20 грн. заборгованості по орендній платі за 2008-2009 роки.

Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 1 березня 2011 року позов ТОВ "Агрофірма "Вісла" задоволено частково.

Визнано за позивачем право на користування земельною ділянкою згідно договору оренди, відповідно якому ОСОБА_8 передала в оренду земельну ділянку розміром 14,24 га., згідно державного акту І-МК № 019251, зареєстрованого за № 040600500630 від 25.06.2006 року.

Зобов’язано відповідачів не чинити дій, що перешкоджатимуть ТОВ "Агрофірма "Вісла" користуватися вказаною земельною ділянкою.

В решті позовних вимог відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 18 травня 2011 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про визнання за ТОВ "Агрофірма "Вісла" право на користування земельною ділянкою, зобов’язання не вчиняти дії, що перешкоджають позивачу користуватися цією земельною ділянкою та стягнення заборгованості по орендній платі скасовано та ухвалено нове рішення.

Заборонено ОСОБА_6 та ОСОБА_7, після збору врожаю сільськогосподарського 2011 року, користуватися земельною ділянкою шляхом обробітку, засіву тощо, яка перебуває в оренді ТОВ "Агрофірма "Вісла" на підставі договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 29 травня 2006 року, та яка знаходиться на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області, до закінчення дії цього договору.

У задоволенні позовних вимог про визнання за ТОВ "Агрофірма "Вісла" право на користування земельною ділянкою відмовлено.

Стягнуто з ТОВ "Агрофірма "Вісла" на користь ОСОБА_6 заборгованість по орендній платі за 2009 рік в розмірі 1,7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексу інфляції та на користь ОСОБА_7 заборгованість по орендній платі за 2008 та 2009 роки в розмірі 1,7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кожний рік з врахуванням індексу інфляції.

В решті судове рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, ОСОБА_6 звернулася із касаційною скаргою в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позову ТОВ "Агрофірма "Вісла" відмовити, зустрічний позов задовольнити, мотивуючи свою вимогу порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу (1618-15) , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Агрофірма "Вісла" про визнання за позивачем право користування земельною ділянкою та зобов’язуючи відповідачів не вчиняти дії, що перешкоджають позивачу користуватися цією земельною ділянкою, суд першої інстанції виходив із того, що до складу спадщини входять як права, так і обов’язки, що належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини та орендар має право витребувати орендовану земельну ділянку, а відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення заборгованості по орендній платі, суд вважав їх безпідставними.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ТОВ "Агрофірма "Вісла" на користь ОСОБА_6, ОСОБА_7 заборгованості по орендній платі за 2008 - 2009 роки в розмірі 1,7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кожен рік з урахуванням індексу інфляції та відмовляючи у задоволенні позову в частині розірвання договору оренди землі, суд апеляційної інстанції вказав, що відповідачі в суді зазначили, що ОСОБА_6 не отримала орендну плату за 2009 рік, а ОСОБА_7 за 2008-2009 роки, так як наполягали на її розмірі 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки. Між тим, з вимогами про зміну розміру орендної плати відповідачі до суду не зверталися, тому підлягає задоволенню частково їх вимога про стягнення орендної плати з урахуванням встановленого умовами договору розміру - 1,7%.

Проте, з такими висновками судів погодитись не можна.

Так, встановлюючи, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є спадкоємцями ОСОБА_8 (матері), до яких перейшли права і обов’язки орендодавця за договором оренди, суди в порушення вимог ст. 303 ЦПК України не розглянули вимоги щодо розірвання договору оренди з підстав, заявлених у зустрічному позові, а саме розірвання договору у зв’язку з несвоєчасним внесенням орендної плати.

В порушення вимог ст.ст. 212, 213 ЦПК України суди не встановили обставин, які свідчать про належне чи неналежне виконання орендарем вимог ст. 24 Закону України "Про оренду землі" щодо своєчасного внесення орендної плати з урахуванням встановленого в договорі розміру.

Встановлення вказаних обставин є необхідним для правильного вирішення як первісних так і зустрічних позовних вимог.

Ураховуючи те, що суди першої та апеляційної інстанції не встановили всіх наявних обставин у справі, характер спірних правовідносин та Закон (161-14) , який регулює зазначені питання, ухвалені судові рішення не можна вважати обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 1 березня 2011 року, рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 18 травня 2011 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.