Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.

суддів: Ізмайлової Т.Л., Наумчука М.І.,

Остапчука Д.О., Юровської Г.В.,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2011 року, у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" про захист прав споживачів банківських послуг,

У квітні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом про захист прав споживача в сфері надання банківських послуг.

Посилаючись на незаконність дій ПАТ КБ "Приватбанк" з приводу одностороннього, без погодження з ним, підвищення процентної ставки за кредитним договором, просив визнати такі дії банку незаконними та зобов’язати банк провести перерахунок нарахувань по сплаті відсотків за вказаним договором.

рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2011 року, позов задоволено.

У поданій касаційній скарзі ПАТ КБ "Приватбанк", посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції просить скасувати.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення про визнання недійсними змін до кредитного договору щодо одностороннього збільшення процентної ставки, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що дії банку суперечать вимогам ст. 1056-1 ЦК України та ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Однак з таким висновком погодись не можна виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що встановлений кредитним договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а також що умова договору про право банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку" від 12 грудня 2008 року (661-17) , яким ЦК (435-15) доповнено ст.1056-1, набрав чинності з 10 січня 2009 року України.

Відповідно до п.3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту (z0541-07) , затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2005 №168, у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках.

Судом встановлено, що 05 січня 2009 року банком було прийнято рішення №КТ-БТ-СП-2009-1/1 про підвищення процентної ставки, за укладеним 13 вересня 2007 року з ОСОБА_3 кредитним договором, з 1 лютого 2009 року, про що на адресу останнього 7 січня 2009 року надіслано відповідне повідомлення.

Таке свідчить про те, що банком рішення про підвищення процентної ставки за кредитним договором було прийнято до набрання чинності законом, відповідно до якого умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Суди, задовольняючи позов, на зазначені положення закону та обставини справи уваги не звернули, належної оцінки їм не дали.

Внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, ухвалив помилкове рішення, яке у відповідності до правил ст. 341 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Керуючись п.5 ч.1 ст. 336, ст. 341, ч.2 ст. 344 ЦПК України, ст. 1054 ЦК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" задовольнити.

рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2011 року скасувати, ухваливши нове рішення, яким у позові ОСОБА_3 відмовити.

рішення оскарженню не підлягає.