6-4204св11 Про відшкодування матеріальної і моральної шкоди - 21.09.2011 Прийняття

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_11, товариства з обмеженою відповідальністю "Уником-Сервіс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відкрите акціонерне товариство "УСК "Дженералі Гарант", про відшкодування матеріальної і моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_10 на рішення апеляційного суду Донецької області від 7 грудня 2010 року,

У січні 2010 року ОСОБА_10 звернувся із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 29.09.09 року ОСОБА_11, керуючи автомобілем ВАЗ-210430-20, державний номер НОМЕР_1, який належить ТОВ "Уником-Сервіс", на Ленінському проспекті в м. Донецьку не вибрав безпечної швидкості руху, що призвело до зіткнення з належним позивачеві автомобілем "Renault", державний номер НОМЕР_2, який стояв у попутному напрямку.

З вини ОСОБА_11 пошкоджено його автомобіль і в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди просив солідарно стягнути з відповідачів

21 181,29 грн та 5 000 грн на відшкодування моральної шкоди, відшкодувати судові витрати.

Посилаючись на наведені обставини та на завдані йому моральні страждання, просив позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Старобешівського районного суду Донецької області від

29 червня 2010 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_11 та ТОВ "Уником-Сервіс" матеріальну та моральну шкоду на користь ОСОБА_10 у розмірі 21 181,29 грн. та

5 000 грн. відповідно.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 7 грудня 2010 року рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 29 червня

2010 року змінено.

У задоволенні позову ОСОБА_10 до ТОВ "Уником-Сервіс" про відшкодування шкоди відмовлено, виключено з рішення суду вказівку про солідарне відшкодування шкоди та відшкодування судових витрат.

В іншій частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування рішення апеляційного суду Донецької області від 7 грудня 2010 року та залишення без змін рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постановлені у справі судові рішення зазначеним вимогам не відповідають.

Під час ухвалення рішення суд, як визначає ст. 214 ЦПК України, вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Районний суд, з висновками якого частково погодилася апеляційна інстанція, задовольняючи позов, виходив із зобов’язання відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особою яка її завдала, та власником автомобіля, у повному обсязі.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення в частині стягнення шкоди з ТОВ "Уником-Сервіс", посилався на ту обставину, що ОСОБА_11 не перебував з останнім у трудових відносинах, тому підстави для стягнення шкоди в солідарному порядку з власника транспортного засобу відсутні.

Проте з такими висновками погодитися не можна.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч.3, ч.4 ст. 1187 ЦК України особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов’язана відшкодувати її на загальних підставах. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Судами встановлено, що 29.09.09 року ОСОБА_11, керуючи автомобілем ВАЗ-210430-20, державний номер НОМЕР_1, який належить ТОВ "Уником-Сервіс", на Ленінському проспекті в м. Донецьку не вибрав безпечної швидкості руху, що призвело до зіткнення з автомобілем "Renault", державний номер

НОМЕР_2, що стояв праворуч, який належить позивачу.

Постановою Старобешівського районного суду Донецької області від

18 листопада 2009 року за вчинення правопорушення, передбаченого

ст.ст. 124, 130 КУпАП, на ОСОБА_12 накладено штраф у розмірі 3 400 грн.

Під час скоєння вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_12 керував автомобілем без належної правової підстави.

Судом апеляційної інстанції не з’ясовано питання неправомірності заволодіння ОСОБА_12 транспортним засобом, а також не обговорено питання недбалості власника транспортного засобу, що сприяла неправомірному заволодінню ним, питання відповідальності за шкоду, спричинену позивачу, особою, що керувала транспортним засобом, та власником транспортного засобу, які можуть нести спільну відповідальність, як зазначено у статті 1187 ЦК України.

Оскільки допущені порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи і унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_10 задовольнити частково.

Рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 29 червня 2010 року та рішення апеляційного суду Донецької області від 7 грудня 2010 року скасувати.