Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О.,

суддів: Амеліна В.І., Євграфової Є.П.,

Іваненко Ю.Г., Остапчука Д.О.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ВАТ "УСК "Дженералі Гарант", третя особа – ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", про відшкодування майнової та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 квітня 2010 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 21 жовтня 2010 року, за касаційною скаргою ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" на рішення апеляційного суду м. Києва від 21 жовтня 2010 року,

У серпні 2009 року позивачка, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначала, що 31 травня 2008 року уклала із ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" договори добровільного страхування належного їй автомобіля та цивільно-правової відповідальності. Страхова сума відповідала оціночній та покупній вартості автомобіля – 52 600 грн., в тому числі ПДВ 8 766 грн. 67 коп. Відповідно до умов договору вона сплатила страховику 3 603 грн.

25 січня 2009 року виявилося, що автомобіль викрадено з автомобільної стоянки, про що вона 27 січня 2009 року повідомила страховика телеграмою і 30 січня 2009 року оформила відповідну заяву. 4 лютого 2009 року вона повідомила ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" про те, що автомобіль знайдено й він знаходиться на штрафмайданчику Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві і 10 лютого 2009 року оформила відповідну заяву.

25 лютого 2009 року ТОВ "ЕАК "Легіон" на замовлення слідчого Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві було проведено експертизу автомобіля та оцінено вартість його відновлення – 19 929 грн. 88 коп., в тому числі ПДВ – 3 321 грн. 65 коп.

Починаючи з квітня 2009 року вона неодноразово зверталася до ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" із заявами про виплату страхового відшкодування та 24 червня 2009 року ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" перерахувало їй 16 345 грн. 23 коп. без урахування ПДВ.

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_3 просила стягнути з ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" на її користь недоплачену частину страхового відшкодування в сумі 3 321 грн. 65 коп., 1 647 грн. 83 коп. пені, 60 грн. 74 коп. різниці між курсом гривні до долару США, 129 грн. 71 коп. поштових витрат та 20 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 14 квітня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 21 жовтня 2010 року зазначене судове рішення скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 3 321 грн. та вирішено питання про розподіл судових витрат. У решті позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_3 просить ухвалені в справі рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, і задовольнити її позовні вимоги.

ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" у касаційній скарзі просить рішення апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючи на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права.

Касаційна скарга ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" підлягає задоволенню, а касаційна скарга ОСОБА_3 – частковому задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, виходив із того, що ОСОБА_3 не надала документів щодо проведення відновлювального ремонту автомобіля, а обов‘язок зі сплати ПДВ виникає лише у випадку проведення такого ремонту.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення та стягуючи з ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 3 321 грн., посилався на те, що автомобіль знаходиться у розпорядженні позивачки, однак вигодонабувачем за договором страхування є третя особа – ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", оскільки заборгованість за кредитом позивачкою не сплачено, а тому вказану суму має бути стягнуто саме на користь третьої особи.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.

Установлено, що 31 травня 2008 року між ОСОБА_3 та ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" укладено договір добровільного страхування автомобіля. Зазначений договір було укладено відповідно до Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 119 (далі – Правила), про що є посилання в полісі страхування. Вигодонабувачем за даним договором визначено ВАТ "Райффайзен Банк Аваль".

У відповідності до ст. 17 Закону України "Про страхування" вказані Правила було зареєстровано Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 23 березня 2007 року.

Відповідно до п. 9.17 Правил страхове відшкодування може здійснюватись шляхом оплати страховиком вартості замінюваних частин, деталей на аналогічні пошкодженим (за якістю і вартістю) та відновлюваного ремонту застрахованого транспортного засобу постачальнику запчастин/ ремонтному підприємству або безпосередньо страхувальнику, або вигодонабувачу. У випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо страхувальнику виплата здійснюється без ПДВ, який повертається страхувальнику після надання документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту на суму, що включає ПДВ, в межах суми страхового відшкодування.

Згідно зі ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

Статтею 22 ЦК України визначено, що реальними збитками є втрати, яких особа зазнала зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Збиток у вигляді ПДВ виникає виключно при ремонті автомобіля у платника зазначеного податку. При ремонті транспортного засобу у особи, що не є платником ПДВ збиток у вигляді ПДВ не виникає і тому не може автоматично включатися до складу витрат, пов’язаних із відновлювальним ремонтом.

Страхове відшкодування було виплачено страхувальнику в рахунок погашення кредитної заборгованості, позивачкою не було надано відповідачу документів, які б підтверджували надання їй послуг з ремонту автомобіля та придбання нею запасних частин і відповідної сплати ПДВ.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Апеляційний суд, ухвалюючи рішення в частині стягнення з ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 3 321 грн., не звернув уваги на те, що ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" не є стороною в справі, а є третьою особою за позовом ОСОБА_3 до ВАТ "УСК "Дженералі Гарант", а тому на нього не можна покладати будь-які обов’язки.

З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про відмову в позові є законним і обґрунтованим, підстав для його скасування у апеляційного суду не було.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" задовольнити, касаційну скаргу ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 21 жовтня 2010 року скасувати, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 квітня 2010 року – залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.