Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Горелкіної Н.А., Євтушенко О.І., Коротуна В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ізюмському районі Харківської області, ліквідатора підприємства ТОВ "Моноліт" ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, заподіяної у зв’язку з трудовим каліцтвом,

за касаційною скаргою начальника відділення виконавчої дирекції ФСНВУ у Ізюмському районі Харківської області – ОСОБА_6 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16 листопада 2010 року та на ухвалу апеляційного суду Харківської області від 12 січня 2011 року,

В грудні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ізюмському районі Харківської області, ліквідатора підприємства ТОВ "Моноліт" ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, заподіяної у зв’язку з трудовим каліцтвом.

Посилався на те, що з червня 1993 року по 31 березня 1994 року перебував у трудових відносинах з колгоспом "Жовтень" Ізюмського району Харківської області. 31 березня 1004 року внаслідок нещасного випадку на виробництві отримав ушкодження здоров’я, став інвалідом 2-ї групи, а потім 3-ї групи. З 1996 року йому встановлено втрату професійної працездатності на 60 %.

З 1994 року підприємство добровільно відшкодувало шкоду, завдану ушкодженнм здоров’ю в розмірі 15 грн. і ця сума не змінювалась не зважаючи на його звернення про перерахунок. З серпня 2001 року постановою ВВД ФСНВУ з урахуванням 60% втрати працездатності йому призначена щомісячна страхова сума у розмірі 22,12 грн., а з 01 березня 2003 року – 23,13 грн.

Враховуючи те, що на протязі тривалого часу не вірно нараховувалась страхова сума втраченого заробітку: за період з 01.квітня 2001 року по 01 січня 2010 року, а тому ОСОБА_4 просив зобов’язати Фонд виплатити йому суму 33442 грн. 58 коп. з урахуванням коефіцієнту підвищення страхової суми, за виключенням фактично виплачених сум в розмірі 2199 грн. 98 коп.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16 листопада 2010 року позовну заяву ОСОБА_4 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ізюмському районі Харківської області задоволено частково, стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ізюмському районі Харківської області на користь ОСОБА_4 31242 грн. недорахованих щомісячних страхових виплат за період з 01 квітня 2001 року по 31 грудня 2009 року. Зобов’язано відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ізюмському районі Харківської області виплачувати ОСОБА_4 щомісячні страхові виплати у розмірі 513 грн.34 коп., починаючи з 01 січня 2010 року до наступного перерахування згідно із чинним законодавством. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ліквідатора підприємства ТОВ "Моноліт" ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, заподіяної у зв’язку з трудовим каліцтвом – відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 12 січня 2011 року рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16 листопада 2010 року залишено без змін.

У касаційній скарзі начальник відділення виконавчої дирекції ФСНВУ у Ізюмському районі Харківської області – ОСОБА_6 просить скасувати рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 12 січня 2011 року, і ухвалити нове рішення, посилаючись на порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень.

Судові рішення постановлені у відповідності до вимог діючого законодавства, зокрема ст. ст. 268, 609 ЦК України, Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) , "Правилами відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків" затверджених постановою КМУ від 23.06.1993 р. №472 (472-93-п) , "Порядком призначення та здійснення страхових виплат потерпілим ( членам їх сімей), затвердженого постановою Фонду соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31.01.2002 р.№7 (v0007583-02) .

Судом вірно повно та всебічно досліджені обставини справи, правильно встановлені правовідносини сторін, доказам дана належна оцінка.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 336 ЦПК України, за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення судових рішень без змін.

На підставі ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу начальника відділення виконавчої дирекції ФСНВУ у Ізюмському районі Харківської області – ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 12 січня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_4 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ізюмському районі Харківської області, ліквідатора підприємства ТОВ "Моноліт" ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, заподіяної у зв’язку з трудовим каліцтвом- залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.