6-39110св12 Про стягнення заборгованості за кредитним договором - 15.05.2013 Прийняття

головуючого: Кузнєцова В.О., суддів:Мазур Л.М., Наумчука М.І., Мартинюка В.І., Остапчука Д.О., - розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 21 серпня 2012 року,

У квітні 2012 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулось до суду із позовом до відповідача та просило ухвалити рішення, яким стягнути із відповідача заборгованість у розмірі 30347 грн. 11 коп., з яких 3575 грн. заборгованість за кредитом, 12325 грн. 05 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом, 11839 грн. 37 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 686 грн. 40 коп. заборгованості за комісією за користування кредитом, 500 грн. штрафу (фіксована частина), 1421 грн. 29 коп. штрафу (процентна складова), посилаючись на те, що 1 вересня 2007 року згідно укладеного договору №KTXRRX13644988 (далі - Договір) ОСОБА_6 отримала у ПАТ КБ "ПриватБанк" кредит в розмірі 3575 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 1 вересня 2008 року. Відповідачем зобов'язання за кредитом належним чином не виконувались внаслідок чого станом на 4 січня 2012 року за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 30347 грн. 11 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача.

Заочним рішенням Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 4 липня 2012 року в задоволені позову ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 21 серпня 2012 року вказане рішенні суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором №KTXRRX13644988 від 1 вересня 2007 року станом на 4 січня 2012 року в розмірі 20161 грн. 45 коп., з яких заборгованість за кредитом 3575 грн. заборгованість за відсотками в розмірі 12325 грн. 05 коп., заборгованість за комісією за користування кредитом у розмірі 686 грн. 40 коп., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором за період з 28 вересня 2007 року до 1 вересня 2011 року в розмірі 3575 грн. В задоволені позовних вимог в частині стягнення штрафу на підставі п. 5.3 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт) в розмірі 500 грн. (фіксована частина) та 1421 грн. 29 коп. (відсоткова складова) відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить ухвалене у справі судове рішення апеляційного суду в частині відмови в задоволені позовних вимог щодо стягнення штрафів та зменшення розміру пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором змінити, шляхом задоволення в цій частині позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" повністю, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з того, що строк позовної давності, передбачений законодавством, позивачем пропущений, а тому за власною ініціативою застосував позовну давність.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк", апеляційний суд виходив з того, що відповідачем порушено умови договору щодо повернення кредитних коштів. Проте судом відмовлено у стягненні штрафів і зменшено розмір пені, з огляду на те, що вказана сума позивачем нарахована на одну і ту ж саму заборгованість, і які в свою чергу є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій, а тому одночасне стягнення пені та двох видів штрафу є застосуванням до відповідача подвійної цивільно-правової відповідальності.

Проте повністю погодитися з висновком апеляційного суду не можна з таких підстав.

Судами встановлено, що 1 вересня 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_6 був укладений договір №№KTXRRX13644988 відповідно до умов якого остання отримала кредит в розмірі 3575 грн. зі сплатою відсотків за його користування у розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 1 вересня 2008 року. Свої зобов'язання за договором відповідач належним чином та в повному обсязі не виконала, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 4 січня 2012 року становила 30347 грн. 11 коп.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 546 ЦК України, передбачено виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Виходячи з аналізу зазначених статей, штраф є відповідальністю, яка залежить лише від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання й у часі визначається з настанням однієї з подій як невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

Пенею ж є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, тобто встановлює певні юридичні наслідки у вигляді обов'язку сплатити певну суму, яка залежить не тільки від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, а й від часу такого невиконання.

Тобто, пеня та штраф є видами відповідальності за різні порушення зобов'язань боржником.

Штраф має разовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов'язання.

Відповідно до п. 5.1 Договору, у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,15% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки, але не менше 1 гривні. При цьому відсотки за користування кредитом на суму простроченої заборгованості додатково до вищезазначеної пені банком не нараховуються.

Пункт 5.3 Договору передбачає, що при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язується сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

З пункту 5.4 Договору вбачається, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п.5.1, 5.2, 5.3 умов договору, здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання повинне бути виконане позичальником.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення штрафу, в порушення вимог ст.ст. 303, 309 ЦПК України, апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, не перевірив доводів, які мають значення для правильного вирішення справи та не врахував того, що умовами договору передбачені різні види цивільно-правової відповідальності за різні порушення цих умов (п. 5.1, п. 5.3). У заяві на отримання кредиту вказано, що боржник ознайомився та згодний із умовами надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка" (Стандарт), які були надані йому у письмовій формі, своїм підписом підтвердив факт про надану йому повну інформацію щодо умов кредитування, не взяв до уваги, що штраф та пеня, відповідно до умов кредитного договору, настають при різних обставинах порушення зобов'язання зі сторони боржника, а відтак є різними видами відповідальності за порушення зобов'язань боржником. У зв'язку з цим висновок суду щодо подвійної відповідальності відповідача за одне і теж саме порушення зобов'язання є помилковим.

Колегія суддів вважає, що рішення апеляційного суду в частині відмови в задоволені позову про стягнення штрафів повинно бути скасовано, а справа в цій частині направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, який повинен урахувати зазначене та вирішити справу з урахуванням викладених обставин.

Рішення суду апеляційної інстанції в частині стягнення заборгованості за кредитним договором, відсотків за користування кредитом та заборгованості за комісією за користування кредитом не оскаржується.

Рішення апеляційного суду в частині зменшення розміру пені ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційного банку "ПриватБанк" задовольнити частково.

Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 21 серпня 2012 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення штрафів скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.