Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Сімоненко В.М., Нагорняка В.А., Ступак О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" про розірвання депозитного договору, стягнення суми вкладу, відсотків, збитків та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 30 червня 2010 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 7 грудня 2010 року,

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ПАТ "Імексбанк" про розірвання договору депозиту, укладеного 18 лютого 2009 року між ним та відповідачем на суму 5000 грн. на один рік із сплатою 23,5 % річних. Оскільки після спливу строку договору відповідач не повернув йому вклад та відсотки, просив розірвати договір банківського вкладу, стягнути з ПАТ "Імексбанк" вклад та відсотки в сумі 7382 грн. 30 коп., 3% пені за кожен день прострочення виконання зобов’язання на суму 39 600 грн., стягнути пеню за користування коштами в сумі 203 грн. 12 коп., відшкодувати йому майнову та моральну шкоду.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 30 червня 2010 року позов задоволено частково, на користь позивача стягнуто 5589 грн. 10 коп. вкладу та відсотків за договором.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 7 грудня 2010 року рішення районного суду скасовано в частині відмови у задоволенні позову про розірвання договору, стягнення індексу інфляції та 3% річних. В цій частині ухвалено нове рішення, яким розірвано договір банківського вкладу від 18 лютого 2009 року, укладений між ПАТ "Імексбанк" та ОСОБА_4, стягнуто на його користь індекс інфляції та 3 % річних за прострочення виконання зобов’язання в сумі 881 грн. 46 коп. В решті рішення районного суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, незастосування закону, який підлягав застосуванню, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про задоволення його позову у повному обсязі.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 336 ЦПК України, за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення судових рішень без змін.

На підставі ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 30 червня 2010 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 7 грудня 2010 року

Ухвала оскарженню не підлягає.