Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Умнової О.В., Савченко В.О., Фаловської І.М., Гримич М.К., Умнової О.В., Фаловської І.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, Уманський виробничий відділок КП "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" про усунення перешкод у користуванні майном шляхом зобов'язання звільнити нежитлове приміщення, за касаційною скаргою ОСОБА_6, подану представником ОСОБА_8, на рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 14 грудня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 07 березня 2012 року,

У липні 2011 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила усунути перешкоди у користуванні майном, шляхом звільнення нежитлового приміщення, посилаючись на те, що 08 жовтня 2010 року між нею та ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, сараю у підвалі та сараю у дворі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Зазначила, що сараєм у дворі без будь-якого на це дозволу користується відповідач ОСОБА_6 На прохання звільнити сарай відповідач відповів, що вказаний сарай придбав у ОСОБА_7, однак правовстановлюючі документи надати відмовився.

Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 14 грудня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 07 березня 2012 року, позов задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_6 усунути перешкоди у користуванні сараєм, відділення № 10 по АДРЕСА_1, ОСОБА_9, шляхом його звільнення.

ОСОБА_6 в особі представника ОСОБА_8, не погоджуючись з рішенням та ухвалою судів попередніх інстанцій, звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на невірне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просив їх скасувати, ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_5 у задоволенні позову відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Із матеріалів справи встановлено, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Судами попередніх інстанцій повно встановлені фактичні обставини справи на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів та вірно застосовані норми матеріального права до спірних правовідносин.

Апеляційний суд дав належну оцінку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції. Належним чином перевірив встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про її відхилення та залишення без змін рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 14 грудня 2011 року та ухвали апеляційного суду Черкаської області від 07 березня 2012 року, оскільки вони є законними та обґрунтованими.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_6, подану представником ОСОБА_8, відхилити.

Рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 14 грудня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 07 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.