Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О.,

суддів: Дем’яносова М.В., Колодійчука В.М.,

Завгородньої І.М., Штелик С.П.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Вінницького національного університету ім. М.І. Пирогова про скасування наказу про відрахування з вищого навчального закладу та зобов’язання видати нові академічні довідки за касаційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 22 жовтня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 22 листопада 2010 року,

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Вінницького національного університету ім. М.І. Пирогова про скасування наказу про відрахування з вищого навчального закладу та зобов’язання видати нові академічні довідки, посилаючись на те, що 20 жовтня 2009 року начальником СПРФО Ленінського РВ ВМУ ГУ МВС України у Вінницькій області Вікалюком Р.В. було надіслано до керівництва Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова інформаційний лист за № 20357 про реєстрацію у Ленінському РВ ВМУ ГУ МВС України у Вінницькій області заяви ОСОБА_6 – коменданта гуртожитку № 6 від 19 жовтня 2009 року про нанесення їй тілесних ушкоджень іноземним студентом 4-го курсу медичного факультету ОСОБА_3.

20 жовтня 2009 року згідно наказу ректора Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова № 416 ОСОБА_7. було відраховано з числа студентів університету 4-го курсу медичного факультету група № 31 за вчинений розбій в гуртожитку № 6 та нанесення тілесних ушкоджень завідуючій гуртожитком № 6 ОСОБА_6

Керівництвом університету направлено лист відділенню в Україні посольства Хашемітського Королівства Йорданії в Російській федерації щодо вчиненого розбою ОСОБА_7.

21 жовтня 2009 року позивачем було направлено до університету та зареєстровано заяву щодо інциденту в гуртожитку, але на час подання заяви позивача вже було відраховано із складу студентів, про що його не було повідомлено. Про факт відрахування позивачу стало відомо 25 жовтня 2009 року від батька, який був викликаний до департаменту контролю за навчанням студентів за кордоном при Міністерстві освіти Йорданії.

Згідно постанови старшого оперуповноваженого СКР Ленінського РВ ВМУ ГУ МВС України у Вінницькій області капітана міліції Рачкован В.Ю. від 28 жовтня 2009 року в порушені кримінальної справи за заявою ОСОБА_6 відмовлено.

Позивач просив визнати незаконним та скасувати наказ № 416 від 20 жовтня 2009 року щодо відрахування його з числа студентів Університету; зобов’язати керівництво Університету видати нові академічні довідки з записом: "відрахований за власним бажанням".

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 22 жовтня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 22 листопада 2010 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені судові рішення, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач наніс тілесні ушкодження завідуючі гуртожитку № 6 ОСОБА_6, отже не дотримався вимог чинного законодавства України, чим порушив п. 3.6. Контракту

Проте з таким висновком судів погодитися не можна.

Відповідно до ст. 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією (254к/96-ВР) , законами чи міжнародними договорами України.

Установлено, що 20 жовтня 2009 року начальником СГІРФО і Ленінського РВ ВМУ ГУ МВС України у Вінницькій області надіслано до керівництва Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова інформаційний лист за № 20357 про реєстрацію у Ленінському РВ ВМУ ГУ МВС України у Вінницькій області заяви ОСОБА_6, коменданта гуртожитку № 6 від 19 жовтня 2009 року про нанесення їй тілесних ушкоджень іноземним студентом 4-го курсу медичного факультету ОСОБА_3.

Наказом № 416 від 20 жовтня 2009 року Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова ОСОБА_7., громадянина Йорданії, студента 4 курсу медичного факультету групи 31а відраховано з числа студентів університету за вчинений розбій в гуртожитку № 6 та нанесення тілесних ушкоджень завідуючій гуртожитку № 6 ОСОБА_6., яка була госпіталізована у відділення нейрохірургії Вінницької міської клінічної лікарні № 2 з діагнозом закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку.

Постановою Ленінського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області від 28 жовтня 2009 року відмовлено в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_6, оскільки відсутній акт судово-медичної експертизи про ступінь важкості нанесення тілесних ушкоджень ( а.с. 42-43).

Актом комісії розслідування нещасного випадку що стався 19 жовтня 2009 року об 17 год. 20 хв., встановлено, що студента 4-го курсу групи 31а медичного факультету ОСОБА_7 за порушений громадський порядок притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП (дрібне хуліганство) (а.с. 54-55).

Матеріали справи не містять контракту укладеного між сторонами.

Отже, ухвалюючи рішення суд першої інстанції на вказане уваги не звернув, не перевірив доводів позивача; не з’ясував всіх обставин справи; не надав належної оцінки всім доказам які містяться в матеріалах справи; встановивши, що керівництву університету було надіслано інформаційного листа СГІРФО від 20 жовтня 2009 року не з’ясував чи відомості викладені в ньому потребували перевірки, чи можливо було не перевіряючи факти викладені в листі цього ж дня наказом відрахувати позивача з числа студентів саме за вчинений розбій й нанесення ушкоджень завідуючій гуртожитку та ухвалив рішення при неповно встановлених обставинах справи в порушення ст. 214 ЦПК України.

Суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретні обставини і факти, що спростовують такі доводи, не звернув увагу на те, що в матеріалах справи відсутній контракт, який було укладено між сторонами та умови якого ніби то порушив позивач, що й стало підставою для його відрахування та залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки порушення норм процессуального права судами обох інстанцій унеможливило встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи згідно з п. 2 ст. 338 ЦПК України судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 22 жовтня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 22 листопада 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.