Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Макарчука М.А., суддів: Леванчука А.О., Матвєєвої О.А., Нагорняка В.А.,Писаної Т.О., -розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Україна", третя особа - приватне акціонерне товариство "УкрСиббанк", про визнання частково недійсним договору страхування та стягнення страхового відшкодування, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Донецької області від 6 лютого 2013 року,

У квітні 2012 року ОСОБА_6 звернувся з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Україна" (далі - ПАТ "СК"АХА Україна"), посилаючись на те, що 23 грудня 2010 року між ним та відповідачем був укладений договір страхування наземного транспорту НОМЕР_2, предметом якого є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом "Mitsubishi Lancer", 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. Враховуючи, що спірний автомобіль був придбаний ним у кредит, то за договором був визначений вигодонабувач - приватне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі -ПАТ "УкрСиббанк").

12 жовтня 2011 року на вул. Артема у м. Донецьку сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої застрахований автомобіль зазнав механічних пошкоджень, що завдало власнику збитків. 14 жовтня 2011 року він звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, надавши довідку про настання дорожньо-транспортної пригоди та автомобіль для огляду.

У грудні 2011 року відповідач повідомив, що вартість відновлення транспортного засобу складає більше ніж 70% від дійсної вартості автомобіля на момент страхування. Відповідно до пункту 24.4 укладеного між сторонами договору це означає повну загибель транспортного засобу. Відтак сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті, становить 1 796 грн. 03 коп.

Позивач вважав, що сума відновлювального ремонту була завищена, оскільки до ремонтних калькуляцій включили роботи, у виконанні яких при ремонті не було потреби. У зв'язку з цим на підставі пп. 17.4, 20.1 та 20.12 договору він звернувся до експертної установи для визначення розміру матеріальної шкоди. Висновком експерта автотоварознавчого дослідження від 20 січня 2012 року визначено вартість відновлювального ремонту 63 989 грн. 60 коп., ринкова вартість автомобіля - 100 396 грн. 04 коп. Таким чином, вартість відновлення пошкодженого автомобіля не перевищує 70% від дійсної вартості транспортного засобу.

Крім того, він вважав таким, що суперечить вимогам ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", пункт 24.4 договору страхування, яким передбачено, що повна загибель транспортного засобу - це, зокрема, випадок, коли вартість відновлення пошкодженого транспортного засобу перевищує різницю між страховою сумою, встановленою на відповідний період надання послуг, та вартістю залишків транспортного засобу. Вартість залишків транспортного засобу визначається шляхом визначення попиту та пропозиції на ринку щодо таких залишків (зокрема, он-лайн-аукціон з продажу автомобілів) або шляхом експертної оцінки.

Позивач вважав, що вказана норма договору є несправедливою, оскільки за обставин її існування страхова компанія уникає обов'язку сплачувати страхове відшкодування, виходячи з розрахунку збитку.

З урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_6 просив визнати недійсним пункт 24.4 договору страхування в частині визнання повної загибелі транспортного засобу у випадку, коли вартість відновлення пошкодженого транспортного засобу перевищує різницю між страховою сумою, встановленою на відповідний період надання послуг та вартістю залишків транспортного засобу; стягнути з відповідача на його користь страхове відшкодування у сумі 63 989 грн. 60 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 2 400 грн.

Рішенням Будьоновського районного суду м. Донецька від 2 серпня 2012 року позов задоволено. Визнано недійсним договір страхування наземного транспорту № 3078593від 23 грудня 2010 року в частині п. 24.4 щодо визнання повної загибелі транспортного засобу у випадку, коли вартість відновлення пошкодженого транспортного засобу перевищує різницю між страховою сумою встановленою на відповідний період надання послуг та вартістю залишків транспортного засобу. Стягнуто з ПАТ "СК "АХА Україна" на користь ОСОБА_6 63 989 грн. 60 коп. страхового відшкодування. Вирішено питання про судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 6 лютого 2013 року рішення районного суду скасовано. Позов ОСОБА_6 задоволено частково, стягнуто на його користь з ПАТ "СК "АХА Україна" 1 796 грн. 03 коп. страхового відшкодування. У решті позовних вимог - відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального та матеріального права, із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий суд вважав несправедливими умови договору, передбачені в п. 24.4 щодо визначення розміру страхового відшкодування у випадку повної конструктивної загибелі транспортного засобу і з цих підстав визнав зазначений пункт угоди недійсним і стягнув на користь позивача 63 989 грн. 60 коп. страхового відшкодування.

Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд вважав, що позивач має право на отримання страхового відшкодування на умовах, визначених пунктом 20.8.2 договору.

Проте погодитися з такими висновками апеляційного суду не можна з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення апеляційного суду не відповідає цим вимогам.

Згідно з ч.1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Судом встановлено, що 23 грудня 2010 року між АТ "СК "АХА Україна", правонаступником якого є ПАТ "СК "АХА Україна" та ОСОБА_6 укладено договір страхування наземного транспорту НОМЕР_2, предметом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом "Mitsubishi Lancer", 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. Вигодонабувач за договором - ПАТ "УкрСиббанк" . Строк дії договору встановлено з 24 грудня 2010 року до 23 грудня 2011 року (а.с. 10-18).

Відповідно до пункту 20.8.2 договору у випадку відмови страховика задовольнити заяву страхувальника про відмову від прав на застрахований транспортний засіб при повній загибелі (відсутності такої заяви та /або відмови страхувальника від передачі права власності на пошкоджений транспортний засіб страховику) страхове відшкодування сплачується в розмірі страхової суми за вирахуванням суми знецінення транспортного засобу за період страхування (п.11 та 24.6 договору) вартості залишків транспортного засобу та встановленої згідно п.12 договору франшизи.

Відповідно до п. 20.23.2 договору страхування, страхове відшкодування при повній загибелі транспортного засобу (п. 24.4 договору) сплачується у розмірі дійсної вартості транспортного засобу на момент укладання договору за вирахуванням суми знецінення транспортного засобу за період страхування (п. 11 та п. 24.6 договору), вартості залишків транспортного засобу та встановленої, згідно з п. 12 договору, франшизи. Вартість залишків транспортного засобу визначається шляхом вивчення попиту та пропозицій на ринку щодо таких залишків або шляхом експертної оцінки (у випадку відсутності попиту/пропозицій на ринку).

Судом також встановлено, що 12 жовтня 2011 року на вул. Артема у м. Донецьку сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої застрахований автомобіль "Mitsubishi Lancer", 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження. 14 жовтня 2011 року позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування надавши довідку про настання дорожньо-транспортної пригоди та автомобіль для огляду.

Листом відповідача № 7846/12/УВ від 30 листопада 2011 року позивач був повідомлений, що у зв'язку із конструктивною загибеллю транспортного засобу розмір страхового відшкодування становить 1 796 грн. 03 коп.

Судом встановлено, що на відновлення пошкодженого транспортного засобу позивачем витрачено 63 989 грн. 60 коп.

Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про стягнення страхової виплати за розрахунком відповідача, апеляційний суд не усунув протиріч у доводах сторін щодо вартості транспортного засобу після ДТП. Поклавши в основу свого рішення розрахунок відповідача щодо розміру страхового відшкодування, яке підлягає виплаті страхувальнику, апеляційний суд не звернув уваги на те, що вартість залишків при конструктивній загибелі транспортного засобу страховиком визначено у розмірі 86 тис. грн., що всього на 9 023 грн. 98 коп. менше ніж дійсна вартість автомобіля (95 023 грн. 98 коп.) на день укладання договору страхування (а.с. 37). З огляду на це апеляційний суд мав перевірити заперечення позивача проти розрахунків страховика і, зокрема, правильність проведення он-лайн-аукціону та достовірність його результатів.

Оскільки визначення вартості транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди має значення для правильного визначення розміру страхового відшкодування, то ухвалене апеляційним судом рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 6 лютого 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.