Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Червинської М.Є., Закропивного О.В., Хопти С.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Макіївського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_4, подану представником - ОСОБА_7, на рішення апеляційного суду Донецької області від 10 січня 2013 року,

У травні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що приватним нотаріусом ОСОБА_5 16 лютого 2011 року було видано ОСОБА_6 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері - ОСОБА_8 у вигляді 1/3 частки спадкового майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Він також є сином спадкодавця і тому має право на спадщину за законом, проте не був вчасно повідомлений нотаріусом про відкриття спадщини, хоча є одним із співвласників спірного майна.

Рішенням Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 15 листопада 2012 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано свідоцтво про право на спадщину, видане ОСОБА_6 16 лютого 2011 року, недійсним. Визнано право ОСОБА_4 на спадщину у розмірі 1/3 спадщини, що складає 1/9 частину нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 10 січня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі, поданій представником, ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність судового рішення в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Апеляційний суд, ухвалюючи рішення про відмову в позові на підставі доказів, наданих сторонами й належним чином оцінених судом (ст. 212 ЦПК України), обґрунтовано виходив із того, що на час смерті матері ОСОБА_4 не проживав із спадкодавцем постійно та не був зареєстрований у спадковій квартирі, заяву про прийняття спадщини після смерті матері у встановлений законом строк не подав, а тому відсутні підстави для визнання за позивачем права власності на спадкове майно.

Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваного рішення суду, не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, тому колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником - ОСОБА_7, відхилити.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 10 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.