Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Горелкіної Н.А. Євграфової Є.П.

Олійник А.С. Фаловської І.М.

розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", товариства з обмеженою відповідальність "Стайл-Т", фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про визнання поруки припиненою,

У липні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 21 грудня 2007 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" уклало з ТОВ "Стайл-Т" та ФОП ОСОБА_5 кредитний договір, поручителем за яким виступила вона. У результаті укладення додаткових угод до кредитного договору, згоди на які вона не давала, збільшилася її відповідальність. Враховуючи викладене, позивачка просила визнати поруку згідно договору поруки від 21 грудня 2007 року припиненою.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 жовтня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 28 листопада 2012 року, позов задоволено частково. Визнано договір поруки № 010/01-02/07-106/4, укладений між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_3 21 грудня 2007 року, припиненим в частині забезпечення кредитних зобов'язань ФОП ОСОБА_5 У задоволенні позову про припинення договору поруки за кредитними зобов'язаннями ТОВ "Стайл-Т" відмовлено. Розподілено судові витрати.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 грудня 2012 року у відкритті касаційного провадження у даній справі відмовлено.

28 березня 2013 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 грудня 2012 року з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

ОСОБА_3 посилається на те, що суди касаційних інстанцій неоднаково застосовують одну й ту ж саму норму матеріального права, а саме ч. 1 ст. 559 ЦК України.

До заяви про перегляд судових рішень як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, додано копію ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 січня 2013 року у справі за позовом про припинення договору поруки.

Так, суд касаційної інстанції в ухвалі, щодо якої ставиться питання про її перегляд, погодився з правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позивачка, як поручитель, знала та погодилася зі збільшенням відсоткової ставки за кредитним договором та обсягом її відповідальності, оскільки виступаючи засновником ТОВ "Стайл-Т", який є боржником за кредитним договором, надала згоду на підписання додаткової угоди про збільшення відсоткової ставки.

При цьому, в ухвалі суду касаційної інстанції, на яку робиться посилання щодо неоднакового застосування норм матеріального права, суд дійшов висновку, що протокол зборів учасників товариства, одним з яких є поручитель, яким надано згоду на підписання додаткової угоди до кредитного договору, не свідчить про згоду поручителя на збільшення обсягу його відповідальності, що є підставою для застосування до спірних правовідносин ч. 1 ст. 559 ЦК України.

Згідно зі ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Розглянувши заяву ОСОБА_3, колегія суддів вважає, що цивільна справа підлягає допуску до провадження Верховного Суду України, оскільки у наведених рішеннях касаційного суду вбачається неоднакове застосування норми матеріального права, а саме ч. 1 ст. 559 ЦК України.

Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Допустити до провадження Верховного Суду України справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", товариства з обмеженою відповідальність "Стайл-Т", фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про визнання договору поруки припиненим.

Ухвала оскарженню не підлягає.