Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Макарчука М.А., Писаної Т.О., Фаловської І.М.,розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення збитків та грошових коштів в порядку регресу, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 30 березня 2010 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 05 грудня 2012 року,

У січні 2010 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 14 листопада 2008 року ОСОБА_5 визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України та призначено покарання у вигляді 9 років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами протягом 3 років. Вказаним вироком з ОСОБА_4, як з власника транспортного засобу, яким під час здійснення ДТП керував ОСОБА_5, на користь цивільних позивачів було стягнуто матеріальну та моральну шкоду в розмірі 1076755,50 грн., частину з яких ним було відшкодовано з виручених від продажу за 90500 грн. належного йому транспортного засобу. Позивач, посилаючись на відшкодування частини збитків, які завдані ОСОБА_5, просив стягнути з відповідачів на свою користь в порядку регресу 90500 грн. збитків та 42000 грн. упущеної вигоди.

Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 30 березня 2010 року позовні вимоги задоволено частково.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 05 грудня 2012 року, рішення місцевого суду в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 упущеної вимоги та розподілу судових витрат скасовано та ухвалено нове рішення в цій частині про відмову в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_5 про стягнення 42000 грн. упущеної вимоги. Розподілено судові витрати. В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Апеляційний суд під час розгляду справи, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку, а також врахувавши обставини справи, дійшов правильного висновку та обґрунтовано виходив з доведеності позову в частині стягнення збитків в розмірі 90500 грн., відповідно до вимог статей 10, 60 ЦПК України. А також правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог про стягнення упущеної вимоги.

Наведені в касаційній скарзі доводи, висновків апеляційного суду не спростовують.

Отже рішення місцевого суду, в частині, залишеній без змін рішенням апеляційного суду та рішення апеляційного суду ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 30 березня 2010 року, в частині, залишеній без змін рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 05 грудня 2012 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 05 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.