6-53101св12 Про стягнення аліментів та додаткових витрат - 10.04.2013 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа: ОСОБА_6, про стягнення аліментів та додаткових витрат, за касаційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_7 на рішення апеляційного суду м. Києва від 27 листопада 2012 року,

У квітні 2012 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 50% від прожиткового мінімуму на дитину віком від 6 до 18 років щомісячно, а також 3 912 грн. понесених нею додаткових витрат на утримання сина.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини від усіх видів заробітку, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 28 квітня 2012 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2.

У решті позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 27 листопада 2012 року рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2012 року в частині відмови у стягненні додаткових витрат на дитину - скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено, стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 додаткові витрати. Понесені на утримання малолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 3912 грн.

У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення апеляційного суду залишити в силі рішення суду першої інстанції як помилково скасоване апеляційним судом, посилаючись на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов до висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2012 року в не скасованій частині та рішення апеляційного суду м. Києва від 27 листопада 2012 року, оскільки судові рішення законні та обґрунтовані.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2012 року в не скасованій частині та рішення апеляційного суду м. Києва від 27 листопада 2012 року залишити без змін.