Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Пшонки М.П.,

суддів: Гончара В.П., Леванчука А.О.,

Карпенко С.О., Юровської Г.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Тлумацького районного суду від 31 травня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 жовтня 2010 року,

У травні 2006 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 25 листопада 2005 року внаслідок зіткнення його автомобіля з автомобілем відповідача по вині останнього, було пошкоджено його автомобіль "Москвич-21412", чим завдано збитків в сумі 3781 грн. 81 коп. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди він зазнав моральних переживань, фактично було знищено автомобіль, погіршився його стан здоров’я, він переніс інсульт, знаходився на стаціонарному лікуванні. В даний час по вині відповідача не може користуватись автомобілем. Наведені обставини призвели до порушення нормальних життєвих стосунків і йому заподіяна моральна шкода, яку він оцінює на суму 10 000 грн.

Рішенням Тлумацького районного суду від 31 травня 2010 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 жовтня 2010 року, позов задоволено частково. Стянуто із ЗАТ "Страхова компанія Інкомстрах" 630,30 грн. різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, а з ОСОБА_4. стягнуто 2500 грн. завданої моральної шкоди, 519 гривень франшизи та судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати зазначені судові рішення, справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що 25 листопада 2005 року по вул. Шевченка в м. Тлумач, ОСОБА_4, керуючи автомобілем "Опель-Монтерей" порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем "Москвич-21412", що підтверджується постановою судді Івано-Франківського міського суду від 10 лютого 2006 року.

ОСОБА_4 згідно полісу № ВА/0140471 застрахував свою цивільно-правову відповідальність, як власник автомобіля "Опель-Монтерей", у ЗАТ "Страхова компанія Інкомстрах". ЗАТ "Страхова компанія Інкомстрах" перерахувала позивачу 2641 грн. 51 коп. на відшкодування заподіяної шкоди. Судом першої інстанції, з яким погодися апеляційний суд, стягнуто на користь ОСОБА_3 із ЗАТ "Страхова компанія Інкомстрах" - різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням шкоди, заподіяної відповідачем, а з ОСОБА_4 - суму на відшкодування моральної шкоди та франшизу.

Погодитись із висновком про стягнення з ОСОБА_4 суми на відшкодування моральної шкоди безспірно не можна.

Відповідно до п. 22.3 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", п отерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 9.3 ст. 9 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 51 000 гривень на одного потерпілого.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до положень ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

В порушення зазначених вимог закону суд першої інстанції не обгрунтував, з яких підстав шкода підлягає відшкодуванню ОСОБА_4, а не страховою компанією.

Апеляційним судом уваги на зазначену обставину не звернуто, доводи апеляційної скарги належним чином не перевірено.

Наведене свідчить, що судові рішення в частині відшкодування моральної шкоди не можуть залишатися в силі, вони підлягають скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Тлумацького районного суду від 31 травня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 жовтня 2010 року скасувати в частині задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди, справу направити в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.