Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Сімоненко В.М.,

суддів: Ткачука О.С., Лесько А.С.,

Мазур Л.М., Юровської Г.В., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до державного підприємства "Придніпровська залізниця", третя особа – ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою за касаційною скаргою державного підприємства "Придніпровська залізниця" на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 1 вересня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2010 року,

У липні 2009 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 18 серпня 2008 року з вини водія ОСОБА_4, який керував автомобілем ГАЗ -322132-414", державний номер НОМЕР_1, що належить державному підприємству "Придніпровська залізниця" (далі – ДП "Придніпровська залізниця"), сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої, належному на праві власності автомобілю позивача спричинено матеріальну шкоду. Просив стягнути з відповідача 47 142 грн. 64 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 1 900 грн. за транспортування автомобіля, 5 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 1 вересня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2010 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ДП "Придніпровська залізниця" на користь ОСОБА_3 47 142 грн. 64 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 2 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, 731 грн. 93 коп. судового збору. У решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі державне підприємство "Придніпровська залізниця" порушує питання про скасування постановлених судових рішень, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, з чим погодився апеляційний суд, суд першої інстанції виходив того, що вина ОСОБА_4 в скоєні ДТП підтверджується постановою судді Синельниківського міськрайоного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2008 року, з висновку про оцінку розміру збитків спричинених пошкодженням транспортного засобу № 03-02/10 від 3 жовтня 2008 року проведеним суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5 А також при вирішенні розміру відшкодування моральної шкоди, суди виходили з характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та стан здоров'я, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках та стягнув на користь позивача 2 тис. грн.

Проте з такими висновками судів погодитись не можна.

Судами встановлено, що 18 серпня 2008 року на автодорозі Знам'янка – Луганськ з вини водія ОСОБА_4, який керував автомобілем ГАЗ-322132-414 державний НОМЕР_1, що належить Державному підприємству "Придніпровська залізниця", відбулась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено автомобіль марки "Nissan Махіma" державний НОМЕР_2, яким за довіреністю керував ОСОБА_3

Внаслідок пошкодження автомобіля він потребував ремонту, вартість якого, згідно Звіту проведеного суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5 про оцінку розміру збитків спричинених пошкодженням транспортного засобу № 03-02/10 від 3 жовтня 2008 року складає 72 142 грн. 64 коп., із яких 25 тис. грн. позивачу виплатила страхова компанія.

Із вказаного звіту вбачається, що технічний огляд та оцінка транспортного засобу проводились без залучення відповідача а також водія ОСОБА_4

Відповідно до п 5.2. "Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів" від 24 листопада 2003 року у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду дорожньо-транспортного засобу (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.

Крім того, згідно довідки Новомосковської роти ДПС ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області № 450 від 18 серпня 2008 року автомобіль "Nissan Махіma" державний НОМЕР_2, після дорожньо-транспортної пригоди отримав механічні пошкодження правої передньої фари, переднього бампера, капота, решітки радіатора, переднього державного номерного знаку, переднього правого крила, передньої лівої фари.

Проте, в додатку до вищезазначеного Звіту зазначено, що ремонту підлягають 28 деталей, які необхідно було замінити, фарбувати.

Клопотання про призначення із цього приводу судової експертизи суди відхилили безпідставно.

Крім того, згідно протоколу медичного огляду № 410 від 18 серпня 2008 року під час медичного огляду позивача, здійсненого після дорожньо-транспортної пригоди, тілесних пошкоджень виявлено не було, інших доказів, котрі б свідчили в результаті ДТП, для ОСОБА_3 наступили якісь негативні наслідки в матеріалах справи немає також.

Твердження позивача з цього приводу суди оцінили без врахування усієї сукупності доказів у справі.

Відповідно до положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (v0004700-95) передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках.

В результаті порушень судами вимог процесуального закону щодо всебічного і повного, об'єктивного дослідження обставин справи стало неможливим встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин ухвалені судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 336, ч. 2 ст. 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України

Касаційну скаргу державного підприємства "Придніпровська залізниця" задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 1 вересня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.