Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пшонки М.П.,

суддів: Журавель В.І., Євграфової Є.П.,

Леванчука А.О., Писаної Т.О., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до КП "Володарсько-Волинська пересувна механізована шляхо-будівельна колона № 38" про стягнення заборгованості із заробітної плати, за касаційною скаргою КП "Володарсько-Волинська пересувна механізована шляхо-будівельна колона № 38" на рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 1 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 12 жовтня 2010 року,

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи тим, що він працював начальником ПМШБК-38 з 23 жовтня 1980 року до 27 жовтня 2009 року, хоча відповідно до протоколу № 1/8 від 5 березня 2008 року його було відкликано з посади директора за невиконання функціональних обов’язків. Зазначав, що відповідач розрахунки з ним за відпрацьований час і за невикористанні відпустки не здійснив, пояснень з цього приводу не надав та не видав трудову книжку.

Уточнивши позовні вимоги, просив стягнути з відповідача заборгованість із заробітної плати в сумі 13 047 грн. 94 коп., борг із господарських витрат в сумі 4 431 грн. 71 коп., компенсацію за невикористані відпустки за період роботи з 23 жовтня 2003 року до 23 жовтня 2009 року в сумі 11 175 грн. 98 коп., моральну шкоду в сумі 20 тис. грн.

Рішенням Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 1 липня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 12 жовтня 2010 року, позов задоволено частково. Стягнуто із КП "Володарсько-Волинська пересувна механізована шляхо-будівельна колона № 38" на користь ОСОБА_3 13 047 грн. 94 коп. заборгованості із заробітної плати, 4 431 грн. заборгованості із господарських витрат, 9 338 грн. 95 коп. компенсації за невикористані відпустки та 1 500 грн. на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У поданій касаційній скарзі КП "Володарсько-Волинська пересувна механізована шляхо-будівельна колона № 38" просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючи на порушення судами норм матеріального і процесуального права, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вважав доведеним, що позивач працював у відповідача і при звільнені йому не були виплачені суми, що належать йому від підприємства.

Разом з тим, як свідчить ухвалене у справі рішення, обставини звільнення позивача не були предметом судового розгляду.

Так, відповідно до наявного в матеріалах справи протоколу загальних зборів КП "Володарсько-Волинська пересувна механізована шляхо-будівельна колона № 38" № 1/8 від 5 березня 2008 року позивача було відкликано з посади директора за невиконання функціональних обов’язків.

В матеріалах справи наявний наказ № 1 від 7 березня 2008 року, відповідно до якого на підставі зазначеного протоколу позивач був звільнений з посади директора КП "Володарсько-Волинська пересувна механізована шляхо-будівельна колона № 38" з 7 березня 2008 року. Відповідно до цього ж наказу до виконання обов’язків директора з 7 березня 2008 року приступив ОСОБА_4

Разом з тим, звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_3 не заперечуючи факту його звільнення на підставі рішення загальних зборів від 5 березня 2008 року, зазначав, що працював у відповідача до 27 жовтня 2009 року. Проте, на підставі якого розпорядчого документу та на якій посаді позивач продовжував виконання трудових обов’язків у КП "Володарсько-Волинська пересувна механізована шляхо-будівельна колона № 38", позивач не зазначив, а обставини щодо цього залишились поза увагою суду.

Отже, в порушення вимог ст. ст. 214, 215 ЦПК України суд не надав належної оцінки обставинам звільнення позивача, підстав та правових наслідків подальшого виконання трудових обов’язків, не визначився із характером спірних правовідносин, н е вирішив, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Апеляційний суд, залишаючи зазначене рішення без змін, виходив із документального підтвердження тривання трудових відносин та виконання позивачем обов’язків керівника підприємства у спірний період з 5 березня 2008 року до 27 жовтня 2009 року, проте також не з’ясував, на підставі якого розпорядчого документу позивач продовжував виконувати обов’язки керівника підприємства за наявності наказу № 1 від 7 березня 2008 року про його звільнення з посади директора та призначення на його місце іншої особи.

Посилання апеляційного суду на витяг з Єдиного державного реєстру в частині внесення змін щодо керівника лише 12 листопада 2009 року не відповідають наявним в матеріалах справи доказам, оскільки на зазначену дату цей витяг був сформованих за запитом КП "Володарсько-Волинська пересувна механізована шляхо-будівельна колона № 38", проте з наявних в матеріалах справ двох з чотирьох аркушів витягу не вбачається даних щодо внесення змін стосовно зміни керівника.

Відповідно до протоколу загальних зборів від 5 березня 2008 року призначеному цими зборами директору ОСОБА_4 було доручено звернутися до державного реєстратора з метою внесення змін стосовно керівника КП "Володарсько-Волинська пересувна механізована шляхо-будівельна колона № 38" до Єдиного державного реєстру.

Згідно із зазначеним вище витягом від 12 листопада 2009 року в графі видача виписок, витягів довідок з ЄДР за певний період міститься запис про видачу витягу 11.03.2008 року; в графі серія, номер та дата видачі або заміни свідоцтва про державну реєстрацію міститься запис 08.10.2008 року; а в графі керівник – міститься запис ОСОБА_5

На наведене апеляційний суд уваги не звернув, часу внесення запису щодо зміни керівника належним чином не з’ясував.

Отже, апеляційний суд на порушення норм матеріального та процесуального права уваги не звернув, у порушення вимог статей 303, 315 ЦПК України у достатній мірі не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретні обставини й факти, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки допущені судами порушення призвели до неправильного вирішення справі, ухвалені у справі рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу КП "Володарсько-Волинська пересувна механізована шляхо-будівельна колона №38" задовольнити.

Рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 1 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 12 жовтня 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.