Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пшонки М.П.,

суддів: Журавель В.І., Євграфової Є.П.,

Леванчука А.О., Писаної Т.О., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ПАТ "Кредитпромбанк", ЗАТ СК "Вусо", про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу та поділ майна, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 8 вересня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 25 жовтня 2010 року,

ОСОБА_3 22 жовтня 2009 року звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з травня 2003 року проживав разом із відповідачкою у належній йому квартирі АДРЕСА_1. На той час сторони разом працювали на АЗС "ТНК Трієст", вели спільне господарство, мали спільний бюджет, спільно купували продукти харчування, оплачували комунальні послуги та робили ремонт у зазначеній квартирі.

З 10 листопада 2004 року до 29 серпня 2007 року відповідачка була зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1. З метою поліпшення житлових умов 6 вересня 2007 року вказана квартира була продана, а 27 вересня 2007 року придбана квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2. Право власності на зазначену квартиру у зв’язку з необхідністю отримання кредиту в банку було зареєстровано за відповідачкою, оскільки остання була працевлаштована офіційно.

У грудні 2007 року між сторонами відбулася сварка, після чого відповідачка змінила замки на вхідних дверях у спірній квартирі та відмовляється повернути йому особисті (носильні) речі.

Вважаючи, що квартира АДРЕСА_2 не підлягає поділу, оскільки знаходиться в іпотеці у банку до остаточного погашення кредиту, тобто до 26 вересня 2032 року, ОСОБА_3 просив встановити факт його проживання однією родиною без реєстрації шлюбу з відповідачкою в період з травня 2003 року до грудня 2007 року; визнати об'єктом права спільної сумісної власності грошові кошти, які сплачені 27 вересня 2007 року ПАТ "Кредитпромбанк" в рахунок погашення кредиту в сумі 74 955 грн.; поділити майно, яке є їх спільною сумісною власністю, визнавши за ним право власності на 1/2 частину грошових коштів, які сплачені 27 вересня 2007 року ПАТ "Кредитпромбанк" в рахунок погашення кредиту в сумі 37 477 грн. 50 коп.; стягнути зазначені кошти з відповідачки, залишивши квартиру АДРЕСА_2 у її власності.

Рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 8 вересня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 25 жовтня 2010 року, позов задоволено. Установлено факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у період з травня 2003 року до грудня 2007 року. Визнано кошти, сплачені 27 вересня 2007 року ПАТ "Кредитпромбанк" в рахунок погашення кредиту в сумі 74 955 грн. об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Визнано за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину грошових коштів, сплачених 27 вересня 2007 року ПАТ "Кредитпромбанк" в рахунок погашення кредиту в сумі 37 477 грн. 50 коп. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 вартість Ѕ частини спільно нажитого майна - грошові кошти в сумі 37 477 грн. 50 коп. і залишено у власності ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_2.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4 просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючи на порушення судами норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Наведеним вимогам ухвалені у справі рішення не відповідають.

Судом встановлено, що між сторонами виникли відносини, які регулюються Сімейним Кодексом України (2947-14) .

Відповідно до акта КП "ЖЕК № 2 Пролетарського району м. Донецька" від 3 липня 2008 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 з 2003 року до 2007 рік. Згідно з інформацією КП БТІ м. Донецька зазначена квартира належала ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 20 лютого 2004 року та відповідно до договору купівлі-продажу від 6 вересня 2007 року квартиру за адресою: АДРЕСА_1 було продано ОСОБА_6

Із виписки з особового рахунку № НОМЕР_1 від 10 травня 2008 року (а.с. 8) вбачається, що ОСОБА_4 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 10 листопада 2004 року до 29 серпня 2007 року.

Із висновку за заявою ОСОБА_3 вбачається, що він звертався до РВ ДЦУ ГУМВС України в Донецькій області з приводу того, що ОСОБА_4 змінила замки на вхідних дверях у квартирі, не пускає його до зазначеної квартири.

Згідно із договором купівлі-продажу квартири від 2 жовтня 2007 року батьки відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_7 продали квартиру за адресою: АДРЕСА_3.

Із кредитного договору № І/ІІ.ЗДС/0187/2007-НВклм від 27 вересня 2007 року вбачається, що між ПАТ "Кредитпромбанк" та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, згідно з умовами якого їй надано кредит у сумі 28 тис. доларів США на придбання квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, згідно із договором купівлі-продажу за реєстровим номером 2368 від 27 вересня 2007 року, строком погашення до 26 вересня 2032 року зі сплатою 12,7 % річних за користування кредитними коштами.

27 вересня 2007 року, з метою забезпечення повернення кредиту, між ПАТ "Кредитпромбанк" та ОСОБА_4 укладено іпотечний договір, предметом якого є квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, заставною вартістю 37 500 доларів США, розмір першого внеску при наданні кредиту становив 9 500 доларів США.

27 вересня 2007 року, з метою забезпечення повернення кредиту, між ПАТ "Кредитпромбанк" та батьками відповідачки – ОСОБА_7 та ОСОБА_5 укладено договори поруки, згідно з якими батьки відповідачки на добровільних засадах взяли на себе зобов'язання перед Банком відповідати в повному обсязі за зобов'язаннями ОСОБА_4, що виникають з умов кредитного договору від 27 вересня 2007 року.

Відповідно до довідки від 13 липня 2010 року, наданої ПАТ "Кредитпромбанк", кредит в сумі 28 000 тис. доларів США було надано ОСОБА_4 27 вересня 2007 року.

Задовольняючи позов, суд виходив із доведеності матеріалами справи факту проживання позивача однією родиною без реєстрації шлюбу з відповідачкою в період з травня 2003 року до грудня 2007 року та, відповідно, наявністю підстав для задоволення вимог про стягнення коштів, що становили Ѕ частину спільної сумісної власності в складі першого внеску на погашення кредиту.

З такими висновками колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, свідок ОСОБА_10 зазначала, що відповідачку ОСОБА_4 вона знає з 2003 року як цивільну дружину ОСОБА_3 Їй відомо, що в 2007 році позивач та відповідачка збирались продавати квартиру на АДРЕСА_1 для того, щоб придбати більшу квартиру.

Свідок ОСОБА_11 пояснювала, що знає відповідачку як цивільну дружину ОСОБА_3 Як подружжя вони проживали з 2004 року у квартирі на АДРЕСА_1, яка дісталась ОСОБА_3 у спадок.

Свідок ОСОБА_5 пояснював, що ОСОБА_3 колишній співмешканець його доньки, вони познайомились в березні 2003 року та сумісно проживали в квартирі на АДРЕСА_1, в якій ОСОБА_5 допомагав робити ремонт. Пояснив також, що надавав доньці гроші в розмірі 15 000 тис. доларів США для придбання спірної квартири за адресою: АДРЕСА_2, крім того, для внесення першого внеску за спірну квартиру займав 7 000 тис. доларів США.

Свідок ОСОБА_12 пояснювала, що ОСОБА_4 деякий час проживала із ОСОБА_3, проте вони розійшлися в грудні 2006 року, після чого ОСОБА_4 проживала зі своїми батьками. Підтвердила той факт, що батько відповідачки позичав у неї з її чоловіком гроші на придбання спірної квартири в розмірі 7 тис. доларів США.

Свідок ОСОБА_13 пояснювала, що ОСОБА_3 є її сином, перебував у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_4 з 2003 року; з 2004 року проживав із нею у квартирі за адресою: АДРЕСА_1. Після продажу зазначеної квартири сторонами було придбано спірну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 зі сплатою початкового внеску в розмірі 17 тис. доларів США. На час придбання спірної квартири відповідачка працювала офіційно, у зв'язку з чим кредит було оформлено на неї.

Свідок ОСОБА_15 пояснював, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 після того, як познайомились у 2004 році проживали разом за адресою: АДРЕСА_1.

Свідок ОСОБА_17 пояснював, що працював разом із ОСОБА_3, відповідачку знає як його дружину. Йому відомо, що сторони проживали в квартирі на АДРЕСА_1 до моменту продажу зазначеної квартири, після чого придбали спірну квартиру та на час проведення ремонту проживали у батьків відповідача.

Свідок ОСОБА_18 пояснював, що ОСОБА_3 та відповідачка познайомились у 2003 році. Після цього почали проживати разом у квартирі, належній позивачу на АДРЕСА_1. До жовтня 2007 року проживали в квартирі батьків ОСОБА_4 У 2007 році разом переїхали до спірної квартири.

Наведеним поясненням суд належної оцінки не дав, не звернув уваги на відсутність свідчень щодо сумісного проживання позивача та відповідачки протягом 2007 року з боку свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_15; не навів підстав, з яких відхилено свідчення ОСОБА_5 та ОСОБА_12 щодо позичення відповідачці коштів на сплату першого внеску при отриманні кредиту; не усунено суперечності між поясненнями свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 та поясненнями самого позивача, що викладені в позові щодо часу проживання позивача та відповідача у батьків відповідачки на АДРЕСА_3 (під час проведення ремонту в квартирі на АДРЕСА_1, чи на АДРЕСА_2).

Залишено судом поза увагою те, що ОСОБА_4 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 10 листопада 2004 року до 29 серпня 2007 року та на час придбання спірної квартири (27 вересня 2007 року) там вже не проживала.

Приймаючи до уваги пояснення позивача щодо його обізнаності про обставини отримання кредиту та причини оформлення спірної квартири на відповідачку, суд не звернув уваги на наявну в матеріалах справи заяву відповідачки від 27 вересня 2007 року, що посвідчена нотаріально, згідно з якою відповідачка не з ким не проживає однією сім’єю без укладення шлюбу.

Отже, в порушення вимог ст. ст. 214, 215 ЦПК України суд не визначився із характером спірних правовідносин, не дав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не вирішив, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, у порушення вимог статей 303, 315 ЦПК України у достатній мірі не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретні обставини й факти, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 8 вересня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 25 жовтня 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.