Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Сімоненко В.М.,

суддів: Амеліна В.І., Гончара В.П.,

Дербенцевої Т.П., Олійник А.С.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом кредитної спілки "Альянс Україна" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості, за касаційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення апеляційного суду Вінницької області від 13 листопада 2012 року,

У травні 2010 року кредитна спілка "Альянс Україна" (далі - КС "Альянс Україна") звернулася до суду з указаним позовом, з урахуванням збільшених позовних вимог просила стягнути солідарно з відповідачів суму неповернутого кредиту в розмірі 296 000 грн., проценти - 424 506 грн. 81 коп., пеню - 2 487 800 грн., штраф - 148 000 грн. та судові витрати.

Свої вимоги мотивувала тим, що 7 вересня 2007 року між КС "Альянс Україна" та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 1048-07к, згідно із яким позичальнику було надано кредитну лінію з лімітом кредитування в розмірі 300 000 грн. зі сплатою 0,1644 % за день від загальної суми щоденного залишку заборгованості позичальника за кредитом у рамках кредитної лінії плюс один процент від суми кредиту, який сплачується позичальником у день отримання кредиту, строком на 36 фактичних місяців від дня отримання позичальником всієї суми кредиту або першого траншу за кредитом.

На підставі додаткових договорів до договору кредиту № 1 від 7 вересня 2007 року та № 2 від 10 вересня 2007 року позивальнику було видано відповідно 164 220 грн. та 135 780 грн.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між КС "Альянс Україна" і ОСОБА_4 та між КС "Альянс Україна" і ОСОБА_5 було укладено договори поруки.

Внаслідок не виконання зобов'язання за кредитним договором заборгованість позичальника станом на 7 квітня 2011 року становить 3 356 306 грн. 81 коп.

Заочним рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 24 лютого 2012 року позов задоволено. Розірвано договір кредиту №1048 - 07к від 7 вересня 2007 року, укладений між кредитною спілкою "Альянс Україна" та ОСОБА_3 Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь кредитної спілки "Альянс Україна" заборгованість за кредитним договором у розмір 3 356 306 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 13 листопада 2012 року заочне рішення суду першої інстанції скасовано в частині стягнення пені в розмірі 1 407 400 грн., штрафу в розмірі 50% від несплаченої суми кредиту - 148 000 грн. та відмовлено в позові в цій частині. Заочне рішення суду першої інстанції змінено, зменшено розмір заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 із 3 356 306 грн. 81 коп. до 1 800 906 грн. 81 коп. В іншій частині заочне рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_5 - ОСОБА_7 просить скасувати судові рішення у справі в частині стягнення боргу з ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в позові в цій частині.

Судові рішення в частині стягнення заборгованості солідарно із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не оскаржуються.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та вирішувати такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що поручителі є солідарними боржниками та відповідають перед кредитором солідарно за зобов'язаннями позичальника ОСОБА_3

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені в розмірі 1 407 400 грн. і штрафу в розмірі 148 000 грн. та відмовляючи в позові в цій частині, апеляційний суд виходив із того, що строк позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки (штраф, пеня) пропущений, тому із урахуванням строку позовної давності підлягає стягненню пеня за один рік в розмірі 1 080 400 грн.

Із висновками судів погодитись не можна з огляду на таке.

Судами встановлено, що 7 вересня 2007 року між КС "Альянс Україна" та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 1048-07к, згідно з яким позичальнику було надано кредитну лінію з лімітом кредитування в розмірі 300 000 грн. зі сплатою 0,1644 % за день від загальної суми щоденного залишку заборгованості позичальника за кредитом у рамках кредитної лінії плюс один процент від суми кредиту, який сплачується позичальником у день отримання кредиту, строком на 36 фактичних місяців від дня отримання позичальником всієї суми кредиту або першого траншу за кредитом.

На підставі додаткових договорів до договору кредиту № 1 від 7 вересня 2007 року та № 2 від 10 вересня 2007 року ОСОБА_3 було видано відповідно 164 220 грн. та 135 780 грн.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між КС "Альянс Україна" і ОСОБА_4 та між КС "Альянс Україна" і ОСОБА_5 було укладено договори поруки.

Станом на 24 березня 2010 року виникла заборгованість в розмірі 3 243 142 грн. 53 коп., з яких 296 000 грн. - сума неповернутого тіла кредиту, 311 342 грн. 53 коп. - проценти, 2 487 800 грн. - пеня та 148 000 грн. - штраф.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 548 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. При цьому закон дозволяє сторонами домовитись про зміну розміру неустойки у бік її зменшення або збільшення, крім випадків, передбачених законом.

За змістом ч. 3 ст. 551 ЦК України суд має право у випадку виникнення спору з приводу розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінивши розмір заборгованості та розмір штрафних санкцій (неустойки), зменшити її розмір у тому випадку, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, тобто зменшити розмір штрафних санкцій (неустойки) через її неспівмірність з розміром основного зобов'язання.

При цьому розмір заборгованості та штрафних санкцій (розмір неустойки), їх співмірність, обставини, які дають суду право застосувати або не застосувати ч. 3 ст. 551 ЦК України, є фактичними обставинами справи, встановлення яких судом відповідно до п. п. 1,2 ч. 1 ст. 214 ЦПК України є обов'язковою умовою при розгляді справи та ухваленні судового рішення у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 в апеляційній скарзі не погоджувалась із розрахунком заборгованості за кредитним договором та розміром пені.

За змістом ст. ст. 303, 316 ЦПК України апеляційний суд зобов'язаний надати відповіді на всі доводи апеляційної скарги. Недотримання вказаних вимог є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в частині мотивування судового рішення судом, який має право на дослідження нових доказів і переоцінку доказів.

У порушення вимог статей 303, 316 ЦПК України апеляційний суд не перевірив доводів апеляційної скарги, в рішенні не зазначив конкретні обставини й факти, що спростовують такі доводи.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи спір у частині позовної вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги зазначені норми матеріального та процесуального права, не мотивували на підставі яких розрахунків виходили при задоволенні позову в цій частині, не врахували, що розмір пені значно перевищує суму боргу.

Оскільки допущені порушення норм процесуального права унеможливлюють встановлення фактичних обставин справи, рішення апеляційного суду необхідно скасувати в частині позовних вимог до ОСОБА_5 та направити справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції відповідно до ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справах,

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Вінницької області від 13 листопада 2012 року в частині позовних вимог до ОСОБА_5 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.