Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Сімоненко В.М.

суддів: Амеліна В.І., Гончара В.П.

Дербенцевої Т.П., Олійник А.С.

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про визнання неправомірними дій щодо підвищення процентної ставки за кредитним договором, зобов'язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 10 липня 2012 року, -

У лютому 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі -ПАТ КБ "ПриватБанк") про визнання неправомірними дій щодо підвищення процентної ставки за кредитним договором, зобов'язання здійснити корегуючі операції щодо зниження процентів за користування кредитом за ставкою, передбаченою договором у 15 % річних, починаючи з 7 лютого 2008 року.

Свої вимоги мотивувала тим, що 7 лютого 2008 року уклала з ПАТ КБ "ПриватБанк" договір про іпотечний кредит № KGMDGI0000004667, за умовами якого отримала грошові кошти у розмірі 230 000 грн строком до 7 лютого 2028 року зі сплатою 15 % річних. ПАТ КБ "ПриватБанк" у порушення ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України, ч. 4 ст. 55 Закону України "Про банки та банківську діяльність", ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" з 1 лютого 2009 року в односторонньому порядку збільшив процентну ставку за договором до 30 %.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 7 травня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Додатковим рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 травня 2012 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 107, 30 грн.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 10 липня 2012 року рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 7 травня 2012 року скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Зобов'язано ПАТ КБ "ПриватБанк" здійснити коригуючі операції щодо зменшення процентів за договором про іпотечний кредит від 7 лютого 2008 року, укладений між ОСОБА_3 і ПАТ КБ "ПриватБанк", до 25,08 %, починаючи з 1 лютого 2009 року.

У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що 7 лютого 2008 року що між ОСОБА_3 та ПАТ КБ "ПриватБанк" був укладений договір про іпотечний кредит № KGMDGI0000004667, за умовами якого позивачка отримала грошові кошти у розмірі 230 000 грн строком до 7 лютого 2028 року зі сплатою 15 % річних. Із 27 серпня 2008 року процентна ставка за кредитом була збільшена до 25, 08 % річних, а з 1 лютого 2009 року - до 30 % річних.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що підвищення процентної ставки узгоджується з договірними положеннями та нормами закону, який регулює спірні правовідносини. При цьому суд, дійшовши висновку щодо необґрунтованості позову, відмовив у його задоволенні з підстав пропуску строку позовної давності.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позов, апеляційний суд виходив із того, що повторне підвищення процентної ставки з 25, 08 % до 30 % річних є несправедливим та свідчать про зловживання правом з боку банку, яке завдає значної матеріальної шкоди позичальнику.

З таким висновком апеляційного суду погодитися не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

У п. 8.9. договору сторони погодили, що банк змінює розмір процентної ставки за кредитом у бік збільшення за наступних обставин: а) порушення позичальником кредитної дисципліни; б) погіршення фінансового стану позичальника, документально підтвердженого в результаті щорічного моніторингу, що проводиться кредитором відповідно до внутрішніх нормативних документів на підставі довідки про доходи, тощо, а також даних щодо виконання позичальником кредитної дисципліни, тобто, своєчасного погашення заборгованості та/або виконання інших зобов'язань, передбачених договором; в) здійснення поточних коливань відсоткових ставок за вкладами та/або кредитами, або зміни у грошово-кредитній політиці НБУ; підвищення ставки за кредитами кредиторів України у відповідній валюті (по статистиці НБУ); підвищення ставки більш ніж на три відсоткових пункту за бланковими кредитами "овернайт" НБУ з дати укладення цього договору чи останнього перегляду відсоткової ставки.

Процедура підвищення процентної ставки, визначена договором, передбачає письмове повідомлення позичальника кредитором про підвищення процентної ставки протягом 14 календарних днів з дати її збільшення шляхом направлення останньому поштою відповідного повідомлення за адресою, вказаною у договорі.

Апеляційний суд встановив, що підвищення процентної ставки за кредитом відбулося двічі: спочатку до 25, 08 %, а потім до 30 % річних. Однак суд не встановив, з яких підстав, передбачених п. 8.9. договору, змінився розмір процентної ставки за кожним підвищенням, чи відповідають дії банку щодо повідомлення позичальника про такі підвищення процедурі зміни процентної ставки у бік збільшення, визначеній у договорі. У повідомленні про підвищення ставки до 30 % річних конкретна підстава такого підвищення не вказана

а. с. 10).

Крім того, апеляційний суд не встановив, чи сплачувала позивачка проценти за новою ставкою після прийняття банком рішення про зміну процентної ставки і до пред"явлення позову, а відповідно, чи свідчать дії боржника про згоду із підвищенням процентної стамвки.

За диспозицією ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Крім того, пропуск без поважних причин строку звернення до суду є самостійною підставою для відмови у позові, однак, якщо суд установить, що останній є необгрунтованим, він відмовляє у його задоволенні саме з цих підстав.

До ухвалення рішення у справі судом першої інстанції відповідачем було заявлено клопотання про застосування строку позовної давності (а. с. 56).

Апеляційний суд, дійшовши висновку про обґрунтованість позову, не розглянув питання про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.

Враховуючи наведене, на підставі ст. 338 ЦПК України рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 10 липня 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.