Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пшонки М.П.,

суддів: Горелкіної Н.А., Євграфової Є.П.,

Завгородньої І.М., Макарчука М.А., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Попаснянського транспортного прокурора в інтересах ОСОБА_3 до товариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційної скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Луганської області від 20 липня 2010 року,

У січні 2010 року Попаснянський транспортний прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_3 до товариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" (далі – ТДВ "Попаснянський вагоноремонтний завод") про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з відповідачем. Наказом ТДВ "Попаснянський вагоноремонтний завод" від 24 листопада 2009 року № 897 ОСОБА_3 було звільнено з роботи на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв’язку із систематичним невиконанням без поважних причин обов’язків, покладених трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку. Підставою для звільнення стало те, що ОСОБА_3, маючи дисциплінарне стягнення, 17 та 18 листопада 2009 року разом із іншими працівниками вагоноскладального цеху не приступив до роботи.

Посилаючись на те, що наказ про звільнення є незаконним, Попаснянський транспортний прокурор просив задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Попаснянського районного суду Луганської області від 14 квітня 2010 року позов задоволено. Скасовано наказ від 24 листопада 2010 року № 897. Поновлено ОСОБА_3 на посаді газорізальника вагоноскладального цеху. Стягнуто із ТДВ "Попаснянський вагоноремонтний завод" на користь ОСОБА_3 10 118 грн. 40 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 20 липня 2010 року зазначене судове рішення скасовано. Ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючи на порушення судом норм матеріального і процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив із односторонності та неповноти проведених адміністрацією підприємства заходів щодо розслідування причин та умов, за яких ОСОБА_3 17 та 18 листопада 2009 року відмовився від виконання дорученої йому роботи, що свідчить про наявність упередженого ставлення з боку керівництва підприємства до ОСОБА_3

Апеляційний суд, скасовуючи рішення та відмовляючи в позові, вказував, що районний суд не звернув уваги на те, що в заяві від 17 листопада 2009 року працівники підприємства, в тому числі й ОСОБА_3, відмовляючись приступити до роботи, зазначили, що власник заводу не забезпечив їм безпечних умов праці, існує заборгованість із заробітної плати. Однак, із зазначеної заяви не вбачається, на якому робочому місці умови праці не відповідають безпеці та вимогам законодавства, а носять загальний характер; яким чином вони відносяться до виконання ОСОБА_3 своїх трудових обов’язків на його робочому місці.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такі види стягнення: догана або звільнення.

Згідно із наказами від 23 грудня 2008 року № 270 та від 8 вересня 2009 року № 47 ОСОБА_3 оголошено догани, таким чином, у відповідача були правові підстави для звільнення ОСОБА_3 з роботи відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим, підстав для його скасування немає.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення апеляційного суду Луганської області від 20 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.