Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пшонки М.П.,

суддів: Горелкіної Н.А., Євграфової Є.П.,

Завгородньої І.М., Макарчука М.А., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_3, третя особа – ОСОБА_4, про приведення приміщення до попереднього стану, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Одеської області від 29 жовтня 2010 року,

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про приведення приміщення у попередній стан згідно із проектом забудови на підставі ст. ст. 100, 152 ЖК України та ст. 376 ЦК України, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачка самовільно провела роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_1, яка є її власністю, з розширенням балкону, чим значно погіршила технічний стан будинку та житлово-побутові умови мешканців суміжних квартир.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23 червня 2010 року позов задоволено. Зазначено про приведення ОСОБА_3 за власні кошти самовільно реконструйованої квартири АДРЕСА_1 до попереднього стану згідно із проектом забудови. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 29 жовтня 2010 року зазначене судове рішення скасовано. Ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючи на порушення судом норм матеріального і процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1, згідно із свідоцтвом про право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що згідно із документами КП ЖКС "Порто-Франківський" ОСОБА_3 були проведені роботи з реконструкції зазначеної квартири з розширенням балкону, у зв’язку з чим були порушені вимоги ст. 100 ЖК України, ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", п. 6 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій" від 8 жовтня 1992 року № 572 (572-92-п) і Положення про порядок реконструкції вбудованих, вбудовано-прибудованих і прибудованих приміщень в м. Одесі від 17 квітня 2008 року.

23 липня 2008 року Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради було винесено розпорядження № 1128 "Про приведення самовільно реконструйованої квартири АДРЕСА_1, згідно з проектом забудови", яке відповідачкою не було виконане.

Також за висновком суду першої інстанції відповідачкою були порушені вимоги ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій", згідно із якою здійснення робіт без відповідного дозволу на їх виконання вважається самовільним і тягне за собою відповідальність відповідно до діючого законодавства.

Скасовуючи зазначене рішення та відмовляючи в позові, апеляційний суд виходив із того, що позивач не надав суду першої інстанції відповідних доказів того, що проведені роботи з реконструкції квартири з розширенням балкону значно погіршили технічний стан будинку та житлово-побутові умови мешканців суміжних квартир, позов заявлено до ОСОБА_5, а доказів заміни відповідачки в справі немає.

Зокрема, зауважуючи, що суд першої інстанції не застосував положення ст. 376 ЦК України, апеляційний судом прийняв до уваги технічний висновок, наданий замовнику ОСОБА_5, згідно з яким стан дослідженого об'єкту є задовільний та можлива експлуатація реконструйованої квартири із збільшеною площею балкону; заяву мешканців будинку АДРЕСА_1, за якою вони не мають ніяких претензій до ОСОБА_3 відносно балкону, який був розширений ще її матерю ОСОБА_5 та відсутність у ОСОБА_4 доказів на підтвердження утворення у під‘їзді будинку внаслідок розширення балкону тріщин.

З такими висновками апеляційного суду колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Позов заявлено на підставі ст. 376 ЦК України.

Відповідно до чч. 1, 2 зазначеної статті житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Згідно із ч. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Таким чином, чинне законодавство не визнає самочинне будівництво об’єктом правового захисту, крім передбаченого ч. 3 ст. 376 ЦК України випадку, а тому правовими наслідками самочинного будівництва, в разі звернення до суду з позовом відповідного органу, є або знесення такого будівництва, або проведення відповідної його перебудови. Право на звернення до суду з таким позовом закон надає, зокрема, й відповідному органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Залишивши поза увагою наведені положення законодавства, апеляційний суд не врахував, що наявність технічного висновку та відсутність у позивача та третьої особи доказів погіршення технічного стану будинку та житлово-побутових умов мешканців суміжних квартир не змінює правового статусу реконструйованого балкону як самочинно збудованого.

Зауваження апеляційного суду щодо відсутності в справі даних заміни відповідача ОСОБА_5 на ОСОБА_3 колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наявну в матеріалах справи протокольну ухвалу про залучення ОСОБА_3 в якості відповідача, що постановлено в судовому засіданні за участю самої ОСОБА_3

Оскільки суд першої інстанції вірно установив, що реконструкція балкону була проведена без належного на те дозволу, визначився із характером спірних правовідносин та правовими наслідками самочинної перебудови, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню, а законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 29 жовтня 2010 року скасувати.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 червня 2010 року - залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.