Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Ткачука О.С. Колодійчука В.М. Мартинюка В.І.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа – відділ громадянства реєстрації фізичних осіб Центрального РВ СГУ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим, про усунення перешкод у користуванні власністю, виселення, зняття з реєстрації, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 12 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26 жовтня 2010 року,

У листопаді 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що відповідно до договору дарування від 1 липня 2003 року він є власником 52/100 частини будинку АДРЕСА_1. У цій частині будинку проживає ОСОБА_5, який чинить йому перешкоди у користуванні власністю, відмовився добровільно звільнити будинок. Просив виселити відповідача, стягнути матеріальну шкоду 600 грн. та моральну шкоду 1000 грн.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 12 липня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26 жовтня 2010 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 порушує питання про скасування постановлених судових рішень, мотивуючи вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 12 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.