Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості з оплати за проживання у гуртожитку за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від

11 серпня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області від 4 листопада 2010 року,

У березні 2010 року ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" звернулося до суду з указаним позовом, в якому просило стягнути з відповідачки заборгованість за користування гуртожитком в сумі

3 424 гривень 23 копійки, що утворилася станом на 1 жовтня 2009 року.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 11 серпня

2010 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області від 4 листопада 2010 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь

ВАТ "ХБК" заборгованість за проживання в гуртожитку в розмірі

4 138 гривень 86 копійок, 51 гривню судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі ордеру від 24. жовтня 1994 року ОСОБА_6 займає койко-місце в кімнаті АДРЕСА_1. З особового рахунку про нарахування і оплату за проживання у гуртожитку станом на 1 травня 2010 року вбачається заборгованість відповідачки становить 4 138,86 гривень. Згідно кошторису видатків на утримання будівлі та прибудинкової території молодіжного гуртожитку № 3 ЖКО ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" (а.с. 22), граничного розміру оплати за одне койко-місце в молодіжному гуртожитку № 3 (а.с. 24-25), калькуляцій оплати за проживання в молодіжних гуртожитках № 3, 15 (а.с. 26) до оплати за проживання у гуртожитку включено також витрати на утримання будівлі та прибудинкової території, в яку входять оплата праці прибиральників службових приміщень, швейцарів, завідуючої гуртожитком, спецодяг, інвентар для прибирання.

Задовольняючи позов суд виходив з того, що ОСОБА_6 згідно

п. 18 Примірного положення "Про гуртожитки" затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 року № 208 (208-86-п) зобов’язана сплачувати плату за проживання у гуртожитку та у неї утворилася заборгованість по такій оплаті.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_6 посилалася на те, що дійсно у неї утворився борг по оплаті за проживання у гуртожитку, який вона не погашала у зв’язку з скрутним матеріальним становищем. Проте вона визнає борг лише у сумі 1283,47 гривні та не згодна оплачувати додаткові витрати на утримання гуртожитку, які нараховує ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат", оскільки оплата мешканцями гуртожитку таких витрат не передбачена житловим законодавством.

Відповідно до пункту 38 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 року (208-86-п)

№ 208, громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вносять плату за користування жилою площею і за комунальні послуги по ставках квартирної плати (тарифах), установлених для будинків державного та громадського житлового фонду.

Відповідно до п. 2 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. N 529 (529-2009-п) з власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та власниками нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) укладається договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - договір про надання послуг), що передбачає надання послуг, перелік яких визначений за результатами громадських слухань згідно з типовим переліком.

Послуги надаються відповідно до затвердженого (погодженого) рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Копія такого рішення є невід'ємною частиною договору про надання послуг.

Відповідно до п. 25 вказаного вартість інших послуг (утримання служб консьєржів, вбудованих паркінгів, становлення і утримання замково-переговорних пристроїв тощо) сплачується понад розмір плати за послуги на підставі договорів, укладених між власниками житлових будинків(гуртожитків), власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитку), власниками нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) та відповідними надавачами послуг.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, в розрахунок заборгованості за користування жилою прощею в гуртожитку, крім квартирної плати та плати за комунальні послуги включені також витрати на утримання гуртожитку, що не передбачено житловим законодавством, проте відповідного договору з відповідачкою не укладено.

Суд у порушення вимог статей 214, 215 ЦПК України заперечень відповідачки належним чином не перевірив, у достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню, не перевірив розрахунок суми заборгованості з урахуванням ставок квартирної плати (тарифів), установлених для будинків державного та громадського житлового фонду, крім того, встановив той факт що до плати за користування жилою площею в гуртожитку ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" включає інші витрати на утримання гуртожитку, однак не перевірив чи є такі дії позивача правомірними.

Посилання суду як на підставу законності дій позивача на постанову Кабнету Міністрів України від 11 травня 2005 року спростовуються

абз. 40 п.12 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 (1548-96-п) , в якому вказано, що граничний розмір плати за проживання в гуртожитках (крім студентських гуртожитків) громадян України, осіб без громадянства та іноземців, які займають приміщення, що знаходяться у спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних відносинах, регулюють (встановлюють) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації (Пункт 12 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 276 (276-2008-п) від 26.03.2008 р.)

Ці порушення залишилися поза увагою суду апеляційної інстанції.

За таких обставин ухвалені в справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених частиною 2 статті 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 11 серпня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області від 4 листопада 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.