Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О.,

суддів: Гвоздика П.О., Мартинюка В.І.,

Кафідової О.В., Ткачука О.С.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" до ОСОБА_3, третя особа – Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимом споживання електричної та теплової енергії в Запорізькій області, про стягнення вартості обсягу електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, за касаційною скаргою ОСОБА_3 та її представника – ОСОБА_4, на рішення апеляційного суду Запорізької області від 29 вересня 2010 року,

У грудні 2008 року відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (далі – ВАТ "Запоріжжяобленерго") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просило стягнути з відповідачки збитки, завдані порушенням Правил користування електричною енергією для населення (1357-99-п) , в сумі 9 546 грн. 46 коп.

Зазначало, що 9 листопада 2007 року працівниками Східного району Запорізьких міських електричних мереж була проведена перевірка дотримання Правил користування електричною енергією для населення (1357-99-п) (далі – Правила (1357-99-п) ) відповідачкою ОСОБА_3, яка є споживачем електричної енергії, за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_1.

Під час перевірки було виявлено порушення Правил (1357-99-п) , а саме: самовільне підключення будинку до електричної мережі поза приладом обліку, підключення електророзетки з ввідних дротів, що веде в будинок (комору),

у коморі розташовані автоматичні запобіжники, до яких приєднано електророзетку, про що складено акт від 9 листопада 2007 року № 00092646.

На підставі вказаного акта, зроблено розрахунок завданої шкоди та обчислено кількість неврахованої спожитої електричної енергії за період з 9 листопада 2004 року до 9 листопада 2007 року, для погашення якої виписано рахунок на суму 9 546 грн. 46 коп.

Посилаючись на те, що добровільно ОСОБА_3 суму завданої шкоди не сплатила, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідачки вказану суму заборгованості.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 березня 2010 року в позові ВАТ "Запоріжжяобленерго" відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 29 вересня 2010 року рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 березня 2010 року скасовано. Позов ВАТ "Запоріжжяобленерго" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача збитки в сумі 7 872 грн. 72 коп.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 просять рішення апеляційного суду Запорізької області від 29 вересня 2010 року скасувати, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та залишити в силі рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 березня 2010 року.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте зазначеним вимогам постановлені у справі судові рішення не відповідають.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що твердження позивача про те, що відповідачкою порушено Правила користування електричною енергією для населення (1357-99-п) є тільки припущенням та не підтверджено належними доказами.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про задоволення позову, апеляційний суд вважав доведеним факт порушення відповідачкою Правил користування електричною енергією для населення (1357-99-п) та вважав, що необхідно стягнути з останньої вартість спожитої електричної енергії за період із дня останньої технічної перевірки до дня виявлення порушення, але не більше ніж за три останні роки. При цьому апеляційний суд зазначав, що відповідачка підписала акт про порушення Правил (1357-99-п) та ніяких заперечень щодо його змісту від неї не надходило.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", якою встановлено відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику, визначено, що правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об’єктів електроенергетики, споживання енергії без приладів обліку, порушення правил користування електричною енергією.

Згідно зі ст. 48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) , (далі – Правила) споживач несе відповідальність згідно із законодавством за порушення правил користування електричною енергією.

Відповідно до п. 4 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2006 року № 122 (122-2006-п) , та п. 53 Правил (1357-99-п) обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, складеного відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої НКРЕ.

Судом установлено, що 13 вересня 2005 року між ВАТ "Запоріжжяобленерго" та ОСОБА_3 укладено договір про користування електричною енергією для населення.

Згідно з актом від 9 листопада 2007 року, складеним працівниками Східного РЕМ Запорізького МЕМ, у будинку АДРЕСА_1 було виявлено безоблікове споживання електричної енергії шляхом підключення розетки поза приладом обліку потайною проводкою.

Згідно з нормами ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Розглядаючи справу, як суд першої інстанції так і апеляційний суд, не звернули увагу на те, що акт від 9 листопада 2007 року про порушення ОСОБА_3 Правил користування електричною енергією для населення є одним із доказів порушення відповідачкою Правил (1357-99-п) .

В акті містяться графи, які повинні бути заповнені особою, що складає акт, зокрема в пп. 3, 4 повинна міститись наступна інформація: дозволена потужність споживання (кВт) за договором про користування електричною енергією від 13 вересня 2005 року, укладеним між ВАТ "Запоріжжяобленерго" та ОСОБА_3; величина потужності, передбачена проектним рішенням (кВт); площа загального перерізу електропроводів від вихідних клем лічильника електроенергії (кв. мм); матеріал проводу; дата останньої перевірки показів електроприладу.

Апеляційний суд належним чином не перевірив, чи виконувались позивачем вимоги пп. 11.6, 11.7, 13.1 договору постачання електричної енергії щодо перевірки приладів обліку не рідше ніж через 6 місяців, перевірки та ремонту приладу обліку.

Судом також не перевірено та не дано належної оцінки листу Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Запорізькій області від 1 січня 2003 року

№ 01/20-41879 а.с. 121); тому, що в протоколі засідання комісії від

15 листопада 2007 року № 152 відсутній перелік документів, необхідний для нарахування збитків, та необхідні вихідні дані, також указана дата останньої перевірки 3 роки, а договір між сторонами укладено 13 вересня 2005 року.

Таким чином, у порушення положень ст. ст. 10, 60, 214 ЦПК України як суд першої інстанції так і апеляційний суд належним чином не встановили усіх обставин, які мають значення для справи.

Ураховуючи, що ухвалені у справі судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 та її представника – ОСОБА_4, задовольнити частково.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 березня

2010 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 29 вересня 2010 року скасувати.

Справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" до ОСОБА_3, третя особа – Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимом споживання електричної та теплової енергії в Запорізькій області, про стягнення вартості обсягу електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією для населення передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.