Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Колодійчука В.М.,

суддів: Євграфової Є.П., Попович О.В.,

Хопти С.Ф., Юровської Г.В., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання довіреності та договору дарування недійсними, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 16 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 11 жовтня 2010 року,

У серпні 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання довіреності та договору дарування недійсними, посилаючись на те, що квартира АДРЕСА_1належала на праві сумісної власності його батькові ОСОБА_6 та його бабусі ОСОБА_7

У серпні 2007 року йому стало відомо про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько, а ІНФОРМАЦІЯ_2 – померла його бабуся.

Також йому стало відомо, що 10 травня 2006 року ОСОБА_7 видала доручення на ім‘я ОСОБА_5 на отримання спадщини після смерті її сина – ОСОБА_6, а після оформлення спадщини – подарувати квартиру ОСОБА_4

26 травня 2006 року ОСОБА_5 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частину квартири після смерті ОСОБА_6, а 1 червня 2006 року ОСОБА_5 подарував квартиру ОСОБА_4

Вважаючи, що ОСОБА_7. в момент підписання довіреності не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними, ОСОБА_3 просив визнати довіреність та договір дарування недійсними, визнати за ним право власності на квартиру в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 16 липня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 11 жовтня 2010 року, позов задоволено. Визнано недійсною довіреність ОСОБА_7 на ім‘я ОСОБА_5 від 10 травня 2006 року. Визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 1 червня 2006 року між ОСОБА_5, який діяв на підставі довіреності від 10 травня 2006 року, та ОСОБА_4

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4 просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд, задовольняючи позов про визнання довіреності недійсною на підставі ст. 225 ЦК України, правильно виходив із того, що відповідно до висновку посмертної судово-психіатричної експертизи від 9 листопада 2008 року № 766 ОСОБА_7 на момент видачі доручення 10 травня 2006 року знаходилася в найгострішому періоді перенесеного інсульту, що позбавляло її можливості розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Оскільки доручення було визнано недійсним, суд як наслідок правильно визнав недійсним і договір купівлі-продажу квартири на підставі ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 16 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 11 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.