Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Колодійчука В.М.,

суддів: Євграфової Є.П., Попович О.В.,

Хопти С.Ф., Юровської Г.В., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, про стягнення суми на поновлення та переобладнання жилого будинку, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Станично-Луганського районного суду Луганської області від 24 березня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 19 жовтня 2010 року,

18 вересня 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_4 на його користь 64 785 грн. 76 коп. витрат, понесених на відновлення і переобладнання будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, посилаючись на те, що з 2004 року до 2007 рік він з відповідачкою перебував у фактичних шлюбних відносинах.

4 лютого 2010 року ОСОБА_3 свій позов уточнив й просив стягнути з відповідачки в рахунок відшкодування його витрат з відновлення вищевказаного будинку 50 338 грн., посилаючись на положення ст. ст. 1212, 1213 ЦК України.

рішенням Станично-Луганського районного суду Луганської області від 24 березня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 19 жовтня 2010 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 47 724 грн., витрачених на відновлення та переобладнання жилого будинку АДРЕСА_1 та вирішено питання про розподіл судових витрат.

У поданій касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, ОСОБА_4 просить зазначені судові рішення скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов на підставі ст. ст. 1212, 1213 ЦК України, суд виходив із доведеності здійснення позивачем особисто витрат з відновлення будинку в сумі 27 869 грн. 24 коп., в тому числі на придбання будматеріалів – 19 809 грн. 24 коп. та на оплату роботи бригаді ОСОБА_6 – 8 тис. грн.

Разом з тим, позов задоволено в сумі 47 724 грн., оскільки, як зазначено в рішенні, свідчення сторін, свідків у сукупності з даними локальної смети № 1 на ремонтно-відновлювальні роботи, проведені в будинку (додаток № 2 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 294/23 від 4 серпня 2008 року) та інші докази переконали суд в дійсності окремих сум, витрачених позивачем і відповідачкою на відновлювання ремонтних робіт у будинку.

Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду, погодився із висновками останнього щодо здійснення відновлення будинку в більшій частині за рахунок позивача, внаслідок чого ці витрати підлягають поверненню відповідачкою.

Наведені висновки судів є помилковими з огляду на наступне.

Спір між сторонами виник з відшкодування позивачу вартості здійснених ним витрат з відновлення та переобладнання жилого будинку АДРЕСА_1.

Звертаючись із позовом, позивач зазначав, що з 2004 року до 2007 рік перебував у фактичних шлюбних відносинах з відповідачкою, а зазначений будинок був придбаний останньою в 2006 році з метою його відновлення та їхнього проживання сім’єю.

Належними сторонами в цивільному процесі є особи, по відношенню яких є дані про те, що вони можуть бути суб’єктами спірного матеріального правовідношення. Належна сторона визначається судом на основі норм матеріального права.

Задовольняючи позов про стягнення з відповідачки вартості ремонтно-відновлювальних робіт в будинку, суди залишили поза увагою відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження належності будинку відповідачці.

Застосовуючи до спірних правовідносин положення ст. ст. 1212, 1213 ЦК України суди не врахували, що предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв’язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Обов’язковими умовами для виникнення зобов’язання з безпідставного збагачення є: - набуття або збереження майна; - набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою); - відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав, що перебував з відповідачкою у фактичних шлюбних відносинах, а відновлення та переобладнання будинку здійснювалось з метою їхнього проживання сім’єю.

Оскільки правовий статус майна, набутого жінкою та чоловіком під час спільного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу регулюється відповідними положеннями Сімейного кодексу України (2947-14) , застосування до спірних правовідносин положень ст. ст. 1212, 1213 ЦК України є помилковим.

За обставин, коли судами застосовано закон, який не поширюється на спірні правовідносини, ухвалені у справі рішення підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

рішення Станично-Луганського районного суду Луганської області від 24 березня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 19 жовтня 2010 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа – ОСОБА_5, про стягнення суми на поновлення та переобладнання жилого будинку відмовити.

рішення оскарженню не підлягає.