Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Мартинюка В.І. Дем’яносова М.В. Ткачука О.С.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус ОСОБА_6, про визнання договорів поруки та іпотеки такими, що припинили свою дію, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Донецької області від 5 жовтня 2010 року,

У квітні 2009 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення.

ОСОБА_5 звернулася до суду із зустрічним позов до ПАТ КБ "ПриватБанк", треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус ОСОБА_6, про визнання договорів поруки та іпотеки такими, що припинили свою дію.

Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 13 серпня

2010 року частково задоволено позов ПАТ КБ "ПриватБанк". Із ОСОБА_4 на користь позивача стягнуто суму заборгованості за кредитним договором № MRF0GI0000003085 від 31 січня 2008 року в сумі 20 722 доларів 15 центів США, 3 397 доларів 29 центів США – заборгованість за процентами, 722 долари 32 центи США – заборгованість із комісії за користування кредитом, 1 138 долари 93 центи США – пеня, 10 499 грн. 35 коп. – штраф. Відмовлено в задоволенні інших позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк". У задоволенні зустрічного позову

ОСОБА_5 про визнання договорів поруки та іпотеки такими, що припинили свою дію, відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 5 жовтня 2010 року рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 13 серпня 2010 року в частині стягнення заборгованості та відмови у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано, позовні вимоги в цій частині задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" суму заборгованості за кредитним договором № MRF0GI0000003085 від 31 січня 2008 року в сумі 20 722 доларів 15 центів США, 3 397 доларів

29 центів США – заборгованість по процентам, 722 долари 32 центи США – заборгованість із комісії за користування кредитом, 1 138 долари 93 центи США – пеня, 10 499 грн. 35 коп. штрафу. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № MRF0GI0000003085 від 31 січня 2008 року, укладеного між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4, звернено стягнення на квартиру загальною площею 32,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки з укладенням від імені відповідача ОСОБА_5 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою, покупцем, із отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також надання ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх повноважень, необхідних для продажу. У решті рішення суду залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" по 1 350 грн. судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить повністю скасувати рішення апеляційного суду Донецької області від 5 жовтня 2010 року, і залишити в силі рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 13 серпня 2010 року, мотивуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга ОСОБА_5 підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, стягуючи солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором та звертаючи стягнення на іпотечне майно, апеляційний суд вважав, що відсутні підстави для звільнення ОСОБА_5 від відповідальності за кредитним договором.

Наведені в касаційній скарзі ОСОБА_5 доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 5 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.