Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С. Колодійчука В.М.

Савченко В.О. Сімоненко В.М.

розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Агрофірма «Митрофанівська» про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок та усунення перешкод у користуванні ними,

У листопаді 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що отримав у спадок після смерті батька земельні ділянки площею 2,5 га і площею 9,77 га, розташовані на території Новоолександрівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, на які у 2009 році отримав Державні акти на право власності на землю. Проте ПП «Агрофірма Митрофанівська», не укладаючи з ним договору оренди землі, незаконно використовує належні йому земельні ділянки і на його звернення повернути землю не реагує. Враховуючи викладене, позивач просив повернути з незаконного користування ПП «Агрофірма Митрофанівська» указані самовільно зайняті земельні ділянки у належному стані з відновленням їх меж та усунути перешкоди в користуванні ними.

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 14 лютого 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 22 травня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано. Зобов'язано ПП «Агрофірма Митрофанівська» повернути ОСОБА_3 з незаконного користування самовільно зайняті земельні ділянки площею 2,5 га та площею 9,77 га, розташовані на території Новоолександрівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, з відновленням їх меж та усунуто позивачу перешкоди в користуванні ними.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 жовтня 2012 року рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 22 травня 2012 року скасовано, а рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 14 лютого 2012 року залишено в силі.

У січні 2013 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 жовтня 2012 року з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

ОСОБА_3 посилається на те, що суди касаційних інстанцій неоднаково застосовують одні й ті ж самі норми матеріального права, а саме ст. 124 ЗК України, ст. ст. 15, 16, 18-20, 30, 31, 33 Закону України «Про оренду землі», ст. 654 ЦК України.

До заяви про перегляд судових рішень як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, додано копії: постанови Верховного Суду України від 06 листопада 2012 року у справі про визнання незаконними та скасування розпорядження голови районної державної адміністрації; постанови Вищого господарського суду України від 13 листопада 2012 року у справі за позовом про визнання рішення міської ради недійсним та визнання права користування землею; ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2012 року у справі за позовом про поновлення строків дії договорів оренди землі, внесення до них змін стосовно кінцевих строків та встановлення орендної плати у розмірі 3% від вартості земельної ділянки, зобов'язання орендодавців укласти додаткові угоди у місячний строк до договорів оренди; постанови Вищого господарського суду України від 06 вересня 2011 року у справі за позовом про визнання недійним рішення Мелітопольського міської ради та зобов'язання поновити договір оренди землі; ухвали Верховного Суду України від 13 червня 2008 року у справі за позовом про визнання договору оренди поновленим; ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2011 року у справі за позовом про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим.

Щодо постанови Верховного Суду України від 06 листопада 2012 року, то відповідно до роз'яснень, наданих у п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 (v0011740-11) «Про судову практику застосування статей 353- 360 Цивільного процесуального кодексу України», судовими рішеннями, на які заявник посилається на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК, можуть бути рішення: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ; Вищого адміністративного суду України; Вищого господарського суду України; Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, ухвалені як судом касаційної інстанції; апеляційних судів загальної юрисдикції як судів касаційної інстанції в цивільних справах, яким право на перегляд у касаційному порядку цивільних справ було надано Законом «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ» від 22 лютого 2007 року № 697-V (697-16) .

Отже, постанова колегії суддів судової палати в адміністративних справах і судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 06 листопада 2012 року, прийнята за результатами перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України, на яку посилається заявник не входить до переліку судових рішень, якими можна обґрунтовувати неоднакове застосування касаційною інстанцією одних й тих самих норм матеріального права.

У п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.09.2011 року № 11 «Про судову практику застосування статей 353- 360 Цивільного процесуального кодексу України» (v0011740-11) роз'яснено, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Ухвалення різних за змістом судових рішень означає, що суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ за подібних правовідносин при однаковому їх матеріально-правовому регулюванні дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків.

Зі змісту заяви та доданої до неї копії ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 жовтня 2012 року не вбачається неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки з постанови Вищого господарського суду України від 13 листопада 2012 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2012 року, постанови Вищого господарського суду України від 06 вересня 2011 року, ухвали Верховного Суду України від 13 червня 2008 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2011 року, на які заявник послався як на підставу неоднакового застосування норм матеріального права, випливає різне визначення предмета спору, різні підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини у порівнянні з судовим рішенням, яке оскаржується.

Згідно зі ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

У допуску справи за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Агрофірма «Митрофанівська» про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок та усунення перешкод у користуванні ними до провадження Верховного Суду України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.