Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Мартинюка В.І.

розглянувши справу за позовом ОСОБА_5 до закритого акціонерного товариства "Світловодський завод "Луч", третя особа – ОСОБА_6, про визнання недійними наказів про зміни в організації виробництва та про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 серпня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2010 року,

У березні 2010 року ОСОБА_5 звернулася до суду з указаним позовом та просила визнати недійсними п.п. 1,2 наказу від 24 листопада 2009 року № 177 "Про зміни в організації виробництва", визнати недійсним наказ від 29 січня 2010 року № 5/к про її звільнення, поновити її на посаді начальника виробничо-технічного відділу з 1 лютого 2010 року та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 1 лютого 2010 року по день винесення судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що вона працювала у Закритому акціонерному товаристві Світловодський завод "Луч" (далі – ЗАТ) на посаді начальника виробничо-технічного відділу, наказом № 5-к від 29 січня 2009 року її звільнили за п. 6 ст. 36 КЗпП України у зв"зяку з відмовою від продовження роботи у зв"язку із зміною істотних умов праці. . Підставою звільнення став наказ генерального директора ЗАТ від 24 листопада 2009 року № 177 "Про зміни в організації виробництва і праці", за яким безпідставно був ліквідований виробничо-технічний відділ та посада начальника відділу, яку вона обіймала.

Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_5 просила задовольнити її позов.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 серпня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2010 року, у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи позивачці в позові, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача з метою мінімізації виробництва та внесення до нього змін, без скорочення штату існуючої чисельності працівників відбулася зміна умов праці та її оплати. Оскільки позивачка відмовилася від посади інженера-технолога з меншим розміром заробітної плати, введеної замість посади начальника відділу, яку вона обіймала до реорганізації структури виробництва, звільнення за п.6 ст. 36 ЦПК України є правильним.

Крім того, суд першої інстанції, як підставу відмови в позові зазначив і пропуск позивачкою строку для звернення до суду з позовом.

З таким висновком погодитися не можна.

Висновок суду першої інстанції про пропущення позивачкою строку звернення з позовом є необґрунтованим., оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивачка з наказом про звільнення ознайомлена 29 січня 2010 року, 26 лютого 2010 року вона відправила позовну заяву до суду по пошті, що підтверджується повідомленням про вручення ( а.с.121) . Таким чином, строк не пропущений, про що правильно зазначено в мотивувальній частині ухвали апеляційного суду..

По суті спору встановлено, що позивачка ОСОБА_5 працювала у відповідача на посаді начальника виробничо-технічного відділу. Генеральний директор ЗАТ 24 листопада 2009 року видав наказ № 177 "Про зміни в організації виробництва і праці", в пункті першому якого зазначено про виведення із структури підприємства виробничо-технічного відділу. Для вирішення питань, пов"язаних із розробкою конструкторської документації наказано ввести конструкторську групу в складі 2-х одиниць конструкторів. Функціональне керівництво цією групою покладено на головного інженера. Для вирішення питань, пов"язаних з технічним супроводженням виробництва наказано ввести до штатного розкладу виробничої ділянки 2 одиниці технологів.

Другим пунктом наказу генеральний директор функції керівника виробництва взяв на себе.

Згідно штатного розкладу з 1 січня 2009 року у виробничо-технічному відділі, начальником, якого була позивачка, було 5 посад, а саме: начальник відділу, 2 інженера –технолога, 2 інженера-конструктора.

Згідно штатного розкладу з 1 лютого 2010 року виробничо-технічний відділ відсутній, 2 інженера-технолога зазначені у виробничій ділянці ( за попереднім штатним розкладом у цьому відділі не було інженерів-технологів) . За цим же. штатним розкладом є конструкторська група з 2-х інженерів-конструкторів ( цієї групи за попереднім штатним розкладом не було). Посади начальника виробничо - технічного відділу в новому штатному розкладі немає, замість цієї посади іншої посади не вводилося.

За штатним розкладом 2009 року загальна кількість працівників зазначена в 45 осіб, за новим штатним розкладом – 43 особи.

Суд першої інстанції не перевірив з врахуванням наведених обставин правильність звільнення позивачки. В порушення вимог ст..10 ЦПК України (1618-15) не вжито передбачених законом заходів до всебічного, повного, об"єктивного з"ясування обставин справи.

Допущені порушення норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, тому у відповідності до ч.3 ст. 338 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню. Оскільки судом апеляційної інстанції залишено без змін незаконне рішення, підлягає скасуванню і ухвала апеляційного суду, а справа - направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції .

Керуючись ст..ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Скасувати рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 серпня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2010 року, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції .

Ухвала оскарженню не підлягає.